Уже п’ять років громадська активістка бореться за збереження лісів у рідному районі. Завдяки її рейдам вціліло чимало дерев, частково зупинено мільйонні потоки в… кишені лісників і чиновників від незаконного продажу деревини. Ірина чи не перша в області почала принципово й рішуче моніторити ситуацію з вирубкою лісів. Допомагає їй нині Світлана Безділь — переселенка з Луганщини, яка переїхала жити до Монастириськ. Прізвища активісток наводять страх на лісорубів, їх добре знають в обласному управлінні лісового та мисливського  господарства, бо саме за їхніми зверненнями проведено чимало рейдів по лісах Монастирищини. Днями в урощичі Торське виявлено 18 зрізаних дубів, вартість яких сотні тисяч гривень, порушено кримінальне провадження. Про боротьбу з лісовим беззаконням Ірина Ванат розповіла «НОВІЙ…».

Чемпіонка проти… лісорубів

— Ірино, ви — чемпіонка з жіночого футболу. Що вас спонукало взятися контролювати ліси?

—  Справді, я займалася жіночим футболом — триразова чемпіонка СРСР, призерка чемпіонату Польщі, володарка кубка Оттави (Канада). У 1998-ому в складі «Львів’янки» виграла Кубок України з футзалу. Нині — президент Асоціації жіночого футболу Львівської області. Але п’ять років тому мені довелося повернутися до Монастириськ, бо занедужали мої батьки, їм потрібна підтримка. Ніколи не думала, що буду захищати ліси, але коли побачила, що кожних 10-15 хвилин проїжджають фури, завантажені деревиною, почала цікавитись, чи все це законно. На той час у районі була масштабна вирубка, возили нечіповані дерева. Монастирищина займає третє місце за лісовими площами в області. Біда в тому, що під виглядом санітарних вирубок відбувається вирізка цінної ділової деревини — дубів, грабів, буків. Я почала в усе це вникати, дізналася, що є державні й комунальні ліси. До мене почали телефонувати мешканці сіл, коли чули звук бензопил у лісах. Перший виїзд був у село Савелівка. Тоді мене підтримала волонтерка Марія Крайняк. На той час я ще не розуміла усіх нюансів, знала лише, що можуть вирізати хворі дерева, натомість там пиляли здорові. Згодом почала читати літературу, законодавство, шукати інформацію в інтернеті і стала трохи фахівцем (усміхається, — авт.).

— Маєте однодумців?

— Спершу мешканці нашої громади була пасивні. Обурювались щодо незаконної вирубки, але скептично ставились до моїх рішучих дій, боялися допомогти, щоб їм… не спалили хату. Але з часом стали сміливіші. «Зливають» інформацію про місця вирубки. Найбільше мене підтримує Світлана Безділь. Ми незаангажовані, не маємо бізнесу, приватних інтересів, тому на нас не мають впливу місцеві клани, політичні партії. Працюємо за покликом совісті. Стало легше контролювати ліси, коли  в Держлісагентстві створили інтерактивну карту рубок, де є інформація щодо лісорубного квитка. На Google maps бачимо голі ділянки лісу, перевіряємо, чи законні там вирубки. Намагаємось знайти підтримку в цьому напрямку в обласного державного керівництва. На наші заяви і дописи у Фейсбуці звертає увагу керівник обласної поліції Олександр Богомол. Імпонує нам позиція нинішнього голови ТОДА Ігоря Сопеля щодо контролю за вирубкою лісів.

— Як виявляєте незаконні вирубки? Чи контролюєте ситуацію в інших районах?

— Наразі знаємо про порушення в 12-ти кварталах  Монастириського лісництва. В інші райони не їздимо, бо не маємо змоги. Все робимо на громадських засадах, спонсорів не маємо. Я не працюю, бо доглядаю за батьками, тож наразі залежна від їхньої пенсії. Утім, на громадську роботу не потрібні великі кошти, бо на таксі до лісу не їду (усміхається, — авт.).  Лісники не сподівалися, що ми зі Світланою настільки далеко зайдемо, що будемо розумітися в тонкощах рубок. Думали, що й далі водитимуть нас за ніс: замість зрізано дуба писатимуть у відомості, що це — верба. З кожним рейдом ми стаємо мудрішими, сильнішими, принциповішими.

На третій рейд змінили правила…

— Ви ініціювали спільні рейди у лісах. Як вони відбуваються?

— У попередні роки було дуже важко достукатися до Держлісагентства, але після зміни керівництва відбулися зрушення. Утім, на місцях все ще складно добитися змін. З одного боку, начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Олег Яремко ніби відкритий до громадськості, а з іншого — різними способами блокує нашу роботу. Ми сподівалися, що спільні рейди будуть прозорі, що порушників покарають, але… Пан Яремко спільно з нами виявляє порушення щодо вирубки лісу, а далі всю інформацію закривають. Відбулися два такі рейди. Ми не повідомляли наперед, куди їдемо, щоб там не підготувалися, не підробили документи. Приїжджала лісова охорона і прямувала з нами у квартал, де перед тим ми зафіксували вирубку. Після цих рейдів були порушені кримінальні провадження. Проте на третій рейд, як ми зрозуміли, лісовій охороні вже стало нецікаво їхати всліпу. Нам запропонували попередньо написати заяву, вказати квартал, перелік ймовірних порушень… Звісно, що тоді вже вагомих порушень не вдасться зафіксувати, хіба майстрові лісу випишуть невеликий штраф.

— В урочищі Торське ви виявили 18 зрізаних дубів…

— На тій ділянці планова вирубка завершилася в 2019-ому, але ми зі Світланою нещодавно виявили там свіжі пеньки. Я там була 6 лютого — дерева росли. А після того лісоруби, на нашу думку, — незаконно, зрізали 18 дубів. На одному пні було три печатки, вочевидь, для видимості законності, на інших — розмиті клейма, ніби набризкані балончиком. На жаль, не маємо доступу до внутрішньої документації лісництва, щоб перевірити, яку кількість дерев зрізано, якої породи. На тій ділянці росли дуби, посаджені ще за Австрії, діаметром понад метр. Два такі зрізані дуби вартують до 100 тисяч гривень, а 18 — кілька сотень тисяч гривень! Спершу справу не хотіли вносити до ЄРДР, але все ж порушили кримінальне провадження. Важливо, щоб в Україні нарешті прийняли закон про проведення аудиту й інвентаризації лісів. Добре, якби Тернопільщина потрапила до першої п’ятірки областей для запровадження такого контролю.

«Знаємо, де живеш, переламаємо хребет!»

— Ще до рейдів ви виловлювали автівки, завантажені деревиною, викликали поліцію…

— Так, тоді водії надавали транспортні листи, а до кінця дня приносили інші необхідні документи. Поліція відповідно не мала запитань до транспортування. А ось щодо незаконності вирубки важко було вивести кінці й щось довести. Завдяки відкритій інформації нині легше це контролювати. Хоча у комунальних лісгоспах, які належали колгоспам, а нині — РДА, досі все закрито. Керівників лісгоспів цікавить виключно деревина, бо це — гроші, маєтки, джипи, відпочинок за кордоном, сонячні батареї… А натомість вони мали б передусім дбати про збереження лісу.

— Під час однієї такої перевірки вам погрожували, справа була в суді. Пригадайте цей випадок.

— Якось я поверталася додому і побачила фуру, завантажену дровами, вочевидь, на експорт. Водія не було, я викликала поліцію. Потім з’явився водій, власник автівки. Надали документи сумнівного походження. Звісно, у мене були претензії. Вони нецензурно висловлювався на мою адресу. «Знаємо, де ти живеш, переламаємо хребет!» — погрожували. Це було зафіксовано на камеру поліції. Я написала заяву про погрози. Відбувся суд, підтримати мене приїжджали представники «Автомайдану». Власник вантажівки вибачився в суді, на нього наклали штраф. Були й інші ситуації, коли нам зі Світланою погрожували. Стараємось не ходити у вечірній час.

— Вочевидь, завдяки вам збережено чимало дерев?

— Фейсбук нагадує нам картинками, в якому лісі ми були торік, два роки тому, три… Думаю, ми вберегли трохи дерев, повернули до бюджету чималу кількість грошей. Я би взагалі заборонила суцільні вирубки, бо це — трагедія. Лісорубів називаю ординцями, які заїжджають у ліс і вирізують найкращі дерева. Голими залишають ділянки площею 5-6 га. Це погано впливає на джерела, на структуру екології. Ми зі Світланою ведемо боротьбу з незаконними вирубками, хоч це мав би робити Департамент екології та природних ресурсів ТОДА, але він не може працювати ефективно через бюрократичні моменти. Добре, якби створили комунальні рейдові групи. Держлісагентство має свою лісову охорону, яка іноді ловить якогось дядька з деревиною на підводі, але, на жаль, закриває очі на масштабні незаконні вирубки самим ж лісниками. Під виглядом законності відбувається беззаконня. Якщо так буде й далі, то яку екологію залишимо нащадкам?..