Етнічні прикраси, давні оздоби, серед яких репліки, ґердани, кризи є вишуканими, неповторними, ексклюзивними.

Про свій шлях у мистецтві майстриня розповіла літературно-мистецькому онлайн-альманаху Теребовлянщини “Воля княжого краю”.

“Любов до декоративно-прикладного мистецтва привила мені мама. Ще в дитячі роки я любила спостерігати за тим, як мама вишивала картини, серветки, рушники. Тож і сама залюбки почала займатися рукоділлям, в’язала гачком, любила створювати різдвяні прикраси на ялинку – прозорі кульки, дзвіночки, ангелики. Натхнення до цього виду мистецтва не покидає і зараз, народжуються нові ідеї, які стараюся втілювати в життя.

Бісероплетінням також зацікавилась ще в дитинстві.У моєї бабусі була дуже цікава кольорова прикраса, яка лежала на видному місці. Я завжди хотіла погратись з нею, але для бабусі то була дуже цінна річ. Вона давала мені її потримати, розповідала, що ця прикраса є спогадом її молодості, спогадом про її дім, про її рідні краї. Це була оригінальна лемківська бісерна прикраса з околиць Команчі, звідки була родом моя бабуся. І вона є унікальним здобутком лемківської культури. Прийшов час і я сама почала виготовляти різні автентичні прикраси.

Свої знання, чималий досвід у рукодільній справі передаю студентам коледжу, постійно цікавлюся історією і символікою давніх оздоб, виготовляю і копії старовинних автентичних прикрас, створюю і свої авторські роботи, вплітаючи різні візерунки. Натхнення дають мені дві речі – це подорожі і щасливі очі людей після майстер-класу”, – поділилась досвідом пані Ольга.

Талановита майстриня часто виступає спікером на Всеукраїнському семінарі-практикумі з питань символіки та семантики в українській культурі в Одесі, проводить майстер-класи, її яскраві роботи мандрували українськими містами із виставкою скульптора І.Мердака, експонуються на виставках декоративно-ужиткового мистецтва «Твір року» (м. Київ), «Традиції – сила нескорених» (м. Тернопіль). Неодноразово долучалася до благодійних аукціонів, виручені кошти з яких пішли на допомогу ЗСУ.