– Ми довго її виношували і ростимо й доглядаємо з любов’ю… Мікрогрін, вирощуванням якого ми займаємося, – це такі собі «бейбі-рослинки», які потребують багато уваги й турботи. Зате за вкладену працю віддячують неймовірним смаком і користю! Як кажуть – що посієш, те й пожнеш… (Сміється, – авт.) Її додають до салатів і канапок, з неї готують коктейлі та смузі, прикрашають гарніри і навіть десерти. Мікрозелень, або, як її ще називають, мікрогрін – новий тренд здорової їжі, до якої нині схиляються все більше людей, особливо тих, хто дбає про своє здоров’я

Замість вазонів – лотки мікрогріну
– Що таке мікрогрін і з чим його їдять? Мікрогрін, – розповідає пані Олена, – це молоді паростки овочевих рослин і трав. Мініатюрну зелень вирощують у спеціально створених для цього умовах. Паростки – просто «вітамінна бомба», начинена величезною кількістю поживних речовин, вітамінів, мінералів, амінокислот та ін., адже це рослина на першій стадії свого росту, коли природою закладена в ній максимальна користь і максимальна енергія. Так, учені-біологи довели, що мікрогріни мають у десятки разів більшу концентрацію вітамінів, каротиноїдів і мікроелементів, ніж їх стиглі екземпляри рослин. Вживання мікрозелені в їжу насичує нас вітамінами, дає запас енергії, сприяє очищенню організму. А якщо простіше, то це безмежно корисно і бомбезно смачно!
Пані Олена за фахом – економіст, а її чоловік Володимир працює на залізниці.
– Я – мама трьох прекрасних і надзвичайно різних хлопчиків – 8-річного Артемка, 7-річного Тарасика і однорічного мотиватора Макарчика, – розповідає жінка. – Саме вони є стимулом для мене! Старшому Артемкові найбільше подобається мамина робота, його цікавить усе – посадка, полив, зріз, доставка, на фермі він навіть має свої експериментальні лотки – ми йому спеціально відвели під них місце на стелажі. Артемкові дуже подобається і процес, і результат! А ще мені в роботі надзвичайно допомагає чоловік Володимир, адже вирощування мікрозелені – це наша сімейна справа. Так, вона поки що теж «мікро», адже ще дуже молода, окрім того, у нас «максісім’я», у мене – щоденні домашні клопоти, у чоловіка – робота, але ми працюємо, розвиваємося, а ще нас дуже надихають численні позитивні відгуки тих, кому посмакував наш мікрогрін.
Уперше, зазначає пані Олена, мікрогрін спробувала виростити для себе ще кілька років тому – купили в Інтернеті готовий набір для вирощування, скуштували, нам дуже сподобалося, проте на той час я ще навіть подумати не могла, що це стане нашою сімейною справою… З народженням нашого третього синочка у нас з’явилися зовсім інші клопоти, і згадала я про мікрогрін аж восени, коли організм без упину просив вітамінів, а на поличках супермаркетів були лише «пластмасові» овочі, а так хотілося чогось корисного й зелененького. І тут ми пригадали, як вирощували мікрозелень, і усе закрутилося… Спершу було кілька «вазонів» з мікрогріном удома – вирощували для себе, щоб набратися вітамінів, «присадили» на нього старших дітей, горох і соняшник – їхні улюблені види мікрогріну. Тоді дали скуштувати родичам і друзям, вони смакували і просили виростити зелень і для них, а далі наша справа уже розрослася настільки, що ми вирішили поділитися «вітамінною бомбою» з усіма бажаючими.

Міні – зелень, максі – користь!
– Найпопулярніші культури мікрозелені, – розповідає пані Олена, – це горох, соняшник і редис. Окрім цих видів, вона вирощує також руколу, крес-салат, гірчицю, люцерну, фіолетову капусту, буряк, капусту броколі… Уся мікрозелень різна на смак: горох і соняшник – дуже соковиті, з легким ненав’язливим смаком, а от мій улюблений крес-салат, навпаки, гоструватий, недарма в народі цю рослину називають «хріновиця»…
Загалом ми вирощуємо десять видів мікрозелені, проте на замовлення клієнтів можемо розширювати асортимент до будь-якого обраного ними мікрогріну. Тобто, якщо хтось хоче якого цікавого мікрогріну – скажімо, моркви (вона має такий унікальний ніжний смак!), рекомендую замовляти за 10-14 днів наперед. Мікрозелень моркви і буряка нічим не поступається руколі і крес-салату, їх часто замовляють як гарнір до м’ясних страв. А мікрогрін люцерни (так-так, тої самої, що у нас вважається «кормовою травою» – це узагалі суперфуд №1! Люцерна є відмінним джерелом заліза, яке засвоюється з неї більш ефективно порівняно з таблетованими формами – вона запобігає залізодефіцитній анемії, зміцнює імунітет, прискорює загоєння ран, очищає організм, регулює рівень холестерину і покращує процес травлення.
Для тих, хто хоче спробувати усього потрішки, я формую набори асорті, щоб люди могли ознайомитись з усім асортиментом. Приємно, що маємо вже багато постійних клієнтів, котрі, тільки забравши замовлення, відразу ж телефонують і кажуть: це класно, неймовірна зелень і саме те, що треба, і що уже чекають-недочекаються наступних врожаїв! Про корисні властивості мікрогріну та страви з ним я розповідаю у своєму Інстраграмі: www.instagram.com/lenakhabeniuk_mikrogrin/
Найпростіша страва з мікрогріном — це салат. Наприклад, до мікрозелені салату, руколи та соняшнику додати порізаний огірок, зубчик-два часнику і заправити всю цю смакоту оливковою олією з бальзамічним оцтом і діжонською гірчицею. Ще один цікавий і досить незвичний, проте дуже смачний салат: мікрогрін соняшнику і горошку з порізаним на шматочки авокадо та мандарином із заправкою з оливкової олії, соєвого соусу, меду і лимонного соку.
Узагалі ж мікрозелень можна додавати до супів, борщу і навіть до піци. Любителям пікантних смаків (рукола, крес-салат, редис…) можна додавати як смачний декор до холодних закусок (канапе, нарізки). Зауважте — мікрогрін додають до вже готової страви після термічної обробки і безпосередньо перед вживанням.

«Починали з одного маленького стелажа, а нині маємо уже цілу мікроферму»
– Ми починали з одного маленького стелажа, а нині маємо уже свою окрему мікроферму! – ділиться досвідом пані Олена. – Спершу вирощували усю зелень у теплиці, а віднедавна наша сімейна справа переїхала в окреме приміщення. Нині ми маємо справжню мікроферму для мікрозелені – спеціально облаштоване окреме приміщення, де стоять стелажі заввишки і завширшки у два з половиною метра. Все освітлюється, вентилюється, підтримується стала температура від 20 до 23 градусів. Поливаємо усю зелень відстояною джерельною водою. Чи примхливий мікрогрін у догляді? Тут усе залежить від виду. Наприклад, найменш вибагливий горошок – його треба тільки посадити і поливати… А от рослинки з тонкою ніжкою — рукола, крес-салат, фіолетова капуста – уже досить вибагливі, вимагають спеціальної технології поливу, ми по три-чотири рази у день мусимо заглядати до них. Буває, я прокидаюся о шостій ранку і відразу біжу на ферму – полити, доглянути, і аж тоді біжу додому будити дітей…
Вирощування мікрозелені – доволі новий напрямок, тому спеціалізованої літератури майже немає, інформацію можна почерпнути тільки в Інтернеті. У мережі процес характеризують кількома реченнями: це суперпросто виростити, за 7-12 днів у вас вже буде зелень тощо. Утім, насправді такий вид фермерства має багато нюансів – на практиці все набагато складніше, бо є питання щодо зерен, які ви оберете, чи проростуть вони, чи не зігниють, чи не покриються пліснявою… Є безліч нюансів щодо того, у чому садити, як садити, скільки часу що росте, як зробити, аби рослинка витягнулася вгору чи, навпаки, лишилась меншою, була світлішою чи темнішою.
Ще важливо знайти якісне, молоде та необроблене жодною хімією насіння. Замовляємо провірене імпортне насіння, яке вирощуємо на спеціальному кокосовому субстраті, а деякі «бейбі-рослинки», як-от люцерну – на спеціальних лляних килимках, виготовлених з екологічно чистих матеріалів. І килимки, і кокосовий субстрат створюють оптимальні умови для росту, запобігають зараженню рослин різними хворобами через ґрунт, окрім того, зелень залишається чистою, її не потрібно ретельно вимивати перед вживанням. Ми самі їмо мікрозелень і даємо її діткам, тому екологічність і безпека для мене – на першому плані. Вирощуємо виключно з любов’ю і без додавання будь-яких хімічних речовин. Лише любов, вода і світло!