Нещодавно у Тернопільській міській раді відбулася презентація результатів аудиту медичних закладів Тернополя, проведених авторитетною громадською спілкою «Реформи здоров’я». Це — перший крок до створення ефективної моделі функціонування закладів охорони здоров’я у Тернополі в умовах хронічного недофінансування сфери з центрального бюджету, фактично новий етап медичної реформи «знизу», який має за мету зберегти систему охорони здоров’я Тернополя від загроз загальноукраїнської реформи «зверху».

У даному заході взяли участь: магістр Національної академії державного управління при Президентові України Володимир Короленко, голова громадської ради при Тернопільській мерії Аркадій Шульга, голова громадської організації «Медична варта», заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра, начальник охорони здоров’я та медичного забезпечення Тернопільської міської ради Ростислав Левчук, керівники комунальних медичних закладів міста.

80% тернополян звертаються до вторинної ланки медичної допомоги

За словами Ростислава Левчука, аудит тернопільських закладів охорони здоров’я був проведений у зв’язку з недостатнім фінансуванням медичної сфери з державного бюджету, адже дефіцит бюджету лише для лікувальних закладів нашого міста у 2018 році складе приблизно 70 млн. грн. Відтак аудит повинен допомогти створити ефективну і сучасну модель функціонування закладів охорони здоров’я Тернополя в нових умовах.

«На рівні країни активно триває реформа галузі первинної ланки. Проте у Тернополі, як показало проведення аудиту, виявлено, що близько 80 % пацієнтів звертаються не за первинною медико-санітарною допомогою, а на вторинну ланку, що веде до нераціонального використання ресурсів, – підкреслив Ростислав Левчук. — Тому першим кроком у рамках реформи має бути оптимізація мережі та галузі загалом, а також оптимізація ресурсного забезпечення для раціонального використання коштів, але без втрати якості надання медичних послуг та зі збереженням робочих місць для персоналу».

Дефіцит бюджету лише для лікувальних закладів Тернополя у 2018 році складе приблизно 70 млн. грн.

Що потрібно вдосконалювати?

Як повідомив експерт Володимир Короленко, аудит показав, що госпіталізація тернополян демонструє надлишкову кількість ліжок вторинної ланки медичної допомоги, що потребує скорочення або перепрофілювання (щонайменше 170 ліжок є у надлишку).

«Відповідно до даної ситуації та враховуючи територіальну компактність міста, раціональним рішенням буде перепрофілювання існуючих закладів охорони здоров’я в заклади більш загальнотерапевтичного та загальнохірургічного профілів, – зазначив Володимир Короленко. – Доцільним також буде сконцентрування педіатричної допомоги для населення міста та області в єдиному медичному центрі».

Важливими напрямками реформи також є впровадження інформаційних технологій. Зокрема, таких, як електронна черга та електронний облік, що дозволить економити кошти, сприяння розвитку відновного лікування, особливо реабілітації після гострих станів, а також розвиток страхової медицини як основи фінансування медицини, як це прийнято у більшості європейських країн.

У Тернополі є у надлишку щонайменше 170 лікарняних ліжок

Тернопіль змушений самостійно фінансувати медицину та освіту

Ну, а тим часом, поки ми говоримо про медичну реформу і вона йде, міста опинилися сам на сам з проблемою фінансування медичної сфери та освіти. Ще при формуванні бюджету 2018 року окремі народні обранці звертали увагу на недофінансування освітньої субвенції у розмірі 4,5 млрд. грн., а медичної — приблизно на 7 млрд. грн. Унаслідок цього місцеві бюджети опинилися на грані виживання. Ще 16 березня цього року міська рада Тернополя звернулася до уряду та відповідних міністрів з проханням виконати свої бюджетні зобов’язання. Адже у рамках децентралізації у 2018 році передані на місця доходи складають 394,1 млн. грн., а передані видатки — 664,4 млн. грн. Тобто видатків удвічі більше! Додаткова потреба на виплату лише заробітної плати вчителям і медикам з державного бюджету складає 87,0 млн.грн. Та ж ситуація — з фінансування профтехосвіти. У 2017-ому на утримання ПТУ з держбюджету було передбачено 29,7 млн. грн., а місто витратило 57,5 млн. грн. У 2018 році цифри зросли. З держбюджету виділено 31,5 млн. грн., а місто витратить 68 млн. грн. Хоча ці потреби мали б покривати саме з державного бюджету.

У цій ситуації міська рада Тернополя змушена шукати всі можливі шляхи для оптимізації роботи сфер освіти та охорони здоров’я. При цьому питання стоїть тільки так: щоб були збережені всі робочі місця, а громадяни отримували належні послуги.

У рамках децентралізації у 2018 році Київ передав для Тернополя доходів 394,1 млн. грн., а видатків – 664,4 млн. грн.

Катерина Осадчук