У Тернополі прирівняли червоно-чорний прапор до державного

Таке рішення було прийняте з ініціативи міського голови Сергія Надала на сесії Тернопільської міської ради 2 лютого 2018 року як відповідь на ухвалений польським Сеймом закон про заборону пропаганди та званої «бандерівської ідеології».

Очільник Тернополя зазначає, що, попри ухвалення зазначеного закону, Польща, як і раніше, залишиться партнером Тернополя, адже сім польських міст є нашими офіційними містами-побратимами, з якими місто  розвиває дружні взаємини.

«Тернопіль завжди мав прекрасні партнерські відносини з польськими містами. Тісно співпрацюють між собою освітні, лікувальні, спортивні та культурні заклади, і саме завдяки спільним проектам ми показуємо дружбу між нашими країнами та містами. Переконаний, що жодне політичне рішення не може переписати героїчні сторінки нашої історії. Цим рішенням ми демонструємо, що не дозволимо іншим країнам переписувати сторінки нашої історії і ще раз офіційно утверджуємо на міському рівні пошану до наших Героїв і їх вклад у боротьбу за Незалежність України», — зазначив Сергій Надал.

Президент Польщі має накласти вето на закон польських шовіністів

Міський голова Тернополя також офіційно звернувся до президента Польщі із закликом накласти вето на антиукраїнський закон.

«Від себе особисто та від громади Тернополя закликаю президента Польщі Анджея Дуду накласти вето на цей антиукраїнський закон. На закон, який не лише глумиться над національною пам’яттю України, а й який уже офіційно засудили в ОБСЄ, ЄС, Україні та в Ізраїлі», — підкреслив Сергій Надал.

Мер Тернополя також заявив, що українці ніколи не відвернуться від Героя України Степана Бандери на догоду окремим польським шовіністам.

«Кожна нація має своїх героїв і пишається ними. Якщо одна нація дозволяє собі нав’язувати іншій нації героїв або свою історичну правду, то це типовий шовінізм. У демократичній європейській Польщі такий шовінізм неприпустимий. Тернопіль та тернополяни завжди визнавали Провідника ОУН Степана Бандеру Героєм України, навіть у часи антиукраїнської влади Віктора Януковича. Саме на пам’ятнику Степану Бандері у Тернополі, ще до офіційного рішення Президента України, Провідника ОУН назвали Героєм України, і відійти від цього нас не примусить ніхто», — заявив Сергій Надал.

Керівництво Польщі має краще вчити історію

Міський голова Тернополя також закликав поляків не повторювати помилки історії. А всі польські та українські політики, які намагаються розбурхати нове українсько-польське протистояння, мають усвідомити, що переможцем тут може бути лише Московія і що сценарій українсько-польського протистояння пишуть у Кремлі. Свого часу Росії вдалося розділити польський та український народи і Польщу врятувало лише «чудо на Віслі». Не в останню чергу завдяки звитязі воїнів Української Народної Республіки. Якщо у Польщі відродиться державний шовінізм, це «чудо» вже може не повторитися», — підсумував Сергій Надал.

Реакція експертів

Більшість справді українських експертів підтримали ініціативу Сергія Надала. Звичайно, була й реакція так званої «п’ятої колони», що «це тільки провокує». Але чи може жити нація без своїх Героїв та своїх символів? На це риторичне запитання відповіли справжні експерти.  Найбільш влучно ініціативу мера Тернополя прокоментував відомий політолог та експерт Олексій Голобуцький: «Рішення щодо червоно-чорних прапорів від пана Сергія Надала є правильним з усіх точок зору — стратегічної, тактичної, внутріполітичної, безпекової, зовнішньополітичної… Ми встановлюємо власні жорсткі межі суверенітету — суверенної історії, культури, героїки, території, освіти, науки… Це нормальна, стандартна позиція будь-якої держави стосовно решти світу: визнання нашого суверенітету включає визнання його з усією атрибутикою. Бо з «дипломатичністю й толерантністю» доведеться зрештою забороняти книжки Шкляра, згадки про Бандеру в підручниках, мапи з однозначною приналежністю теренів України, обидва прапори й герб… Це неприпустимо.»

Більше додати нічого. «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля» — так нас вчив жити пророк України Тарас Шевченко. Так ми маємо жити.