Зокрема, мінімальна пенсія зросте з 1247 до  1373 гривень, прожитковий мінімум — з 1600 гривень до 1762, мінімальна зарплата — з 1600 до 3 200 гривень.

— При цьому, якщо в діючій редакції закону мінімальна зарплата — законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, то в запропонованій редакції це — встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму. Змінюється також структура мінімальної заробітної плати. Якщо тепер у розмір мінімальної зарплатні не входять доплати, надбавки, заохочувальні й компенсаційні виплати, то в запропонованій редакції в мінімальній зарплатні вони враховані, — зазначає народний депутат України від ВО “Свобода” Михайло Головко.

— Такий розмір мінімальної заробітної плати збільшує податковий тягар на бізнес (через оподаткування зарплат) з огляду на “відв’язку” показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб від мінімальної заробітної плати.

Пенсійному фонду планують надати лише 141,3 млрд. грн., що на 2,9 відсотка менше, аніж у 2016-ому, сподіваючись на додаткові надходження коштів після збільшення мінімальної зарплати вдвічі. Водночас з огляду на те, що масовий вихід заробітних плат з тіні сумнівний, виникає суттєвий ризик недоотримати доходи до Пенсійного фонду.

На освіту спрямовується 52,6 млрд. грн., але в 2017 році з цих коштів будуть забезпечувати лише виплату заробітної плати педагогічним працівникам, а оплата комунальних послуг і утримання адміністративно-технічного персоналу закладів освіти передбачається перекласти на місцеві бюджети. На підготовку робітничих кадрів, тобто на проф-
техосвіту, окремої субвенції не передбачається, як і в 2016 році. Видатки на ПТУ — 1,6 млрд. грн. — заплановані в межах освітньої субвенції.

Медичне фінансування, а це 55,7 млрд. грн., передбачає підвищення зарплати медпрацівникам. Але оплату комунальних послуг і утримання медичних закладів хочуть перекласти на місцеві бюджети.

На житлові субсидії спрямовується 47,1 млрд. грн., а на заходи з підвищення енергоефективності й енергозбереження — лише 0,4 млрд. грн.

На оборону держави уряд планує виділити лише на 4,6 відсотка більше, аніж торік, при тому, що інфляція передбачається значно вищою. Тобто, все збільшення фінансування на оборону “з’їсть” стимульована Нацбанком інфляція і падіння курсу гривні. Зате поліція та СБУ отримають на 23,6 відсотка, судді — на 75,9, прокуратура — на 51,7 відсотка більше коштів порівняно з минулим роком. При цьому поліція залишається бездієвою в боротьбі зі злочинністю, а прокуратура й судді — корумпованими, — підкреслює Михайло Головко.