“Ввечері 14 червня, після відвідання святинь м. Салоніки, наш автобус з паломницькою групою зупинився на вечерю. Після вечері ми повернулись до автобуса, водій зайшов через свої двері і натиснув кнопку відкриття пасажирських дверей, – йдеться в дописі. – Так сталось, що я стояв перший, прямо перед дверима і перший увійшов всередину. Коли я заходив, з автобуса вибіг якийсь чоловік, несильно мене штовхнувши (так як будь-яка людина проштовхується до виходу в громадському транспорті). Я в перший момент подумав, що це водій зайшов в салон, а потім хотів вийти через пасажирські двері, і безперешкодно його випустив. Десь через секунду до мене дійшло, що це не водій. А потім я побачив, що сумки членів нашої групи, в тому числі мій наплічник, відкриті і речі розкидані по салону. Звичайно, наздогнати цього чоловіка було нереально, він швидко зник у провулку. Люди зайшли і почали перевіряти що зникло. У інших паломників не зникло нічого, хоча в сумках явно рились. Навіть барсетку водіїв з документами та грошима, яка лежала на видному місці, не взяли. Зник лише мій хрест з комплекту від панагії, який лежав у футлярі в наплічнику. Відразу була викликана поліція, приїхало два мотопатрулі, спитали опис чоловіка і взяли номер телефону нашого гіда, сказавши, що якщо знайдуть цього чоловіка, то відразу повідомлять. Далі поліція по рації передала орієнтування і поїхала. Ми теж поїхали в готель. При цьому я був абсолютно спокійний, все віддав на волю Божу.
Десь за півгодини, ми навіть не встигли доїхати до готелю, нам скидають фото затриманого чоловіка і питають, чи це наш зловмисник. Так як його бачила добра половина групи, то всі підтвердили, що це справді той чоловік, який вибіг з автобуса. Тоді поліцейські попросили мене приїхати в відділок на впізнання.
Коли я приїхав, у мене взяли свідчення про те, що сталось, і показали речі затриманого. Хреста серед цих речей не було, але був пристрій для зчитування коду автомобільного ключа та кишеньковий ніж. Спочатку той чоловік казав, що нічого не брав, потім зізнався, що таки вкрав хрест, а далі сказав, що його викинув (хоча, напевно, він його сховав, щоб пізніше забрати). В місце, яке він вказав, де він ніби викинув хреста, виїхали патрульні і справді, знайшли там хрест. Вони привезли його у відділок, я підписав акт, що мені хрест повернули, поліцейські поцілували хрест, взяли благословення і дали записку з іменами, попросивши за них молитись. На цьому інцидент був вичерпаний.
Що це – Боже чудо чи професійна робота грецької поліції? Думаю і те, і інше. З Божою допомогою нічого поганого не сталось, просто неприємний випадок, який ніяк не вплинув на нашу поїздку”.