Арсеній Яценюк та його близькі соратники є особистими ворогами Володимира Путіна, адже вони стали на заваді реалізації його бліцкригу, затіяного у 2014 році задля створення так званої “Новоросії”. Яценюк очолив уряд відразу після Майдану, коли внаслідок злочинної діяльності режиму Януковича в бюджеті країни була багатомільярдна діра, силові структури і спецслужби були дезорієнтовані, а проросійські міністри оборони довели збройні сили до повного матеріально-технічного зубожіння і психологічної зневіри. Фактично систему в країні довелося перезапускати у надскладних умовах. У Кремлі сподівалися, що “київській хунті” це не вдасться і країна порине у хаос й анархію. Натомість українці згуртувалися, а уряду вдалося знайти фінансові ресурси для припинення падіння економіки та, по суті, заново розбудовувати нашу армію.

Тут слід згадати липень 2014 року, коли прем’єр-міністр Яценюк тільки під тиском відставки свого уряду змусив тодішню Верховну Раду, де сиділи комуністи й “регіонали”, збільшити витрати на оборону. А вже в 2015 р. видатки на військові потреби зросли на 50% порівняно з 2014 р. і склали 96 млрд. грн. Торік ця цифра сягнула 114,5 млрд. За два роки урядування Яценюка створено боєздатні силові структури, запущено реформу поліції, покладено початок спорудженню на кордоні з РФ оборонних споруд, які нині активно будуються, запроваджено санкції проти російських компаній та окремих осіб, причетних до агресії проти нашої держави. Україна повністю відмовилася від російського газу, ефективно використовуючи реверсні поставки з Європи. А це означає, що Кремль більше не може шантажувати нас газовими погрозами і через проросійських газових олігархів корумпувати українську владу.

Тож  не дивує, що в Росії ще влітку 2014 р. порушили справу проти Арсена Авакова, а самого екс-прем’єра звинуватили в участі в Першій чеченській війні. У матеріалах справи сказано, що тоді ще 20-річний Яценюк у Грозному за кілька новорічних днів 1994-95 рр. особисто застрелив 30 російських вояків і ще 13 поранив. У ті часи Арсеній Петрович навчався в Чернівецькому університеті і в жодних воєнних діях участі не брав. Це перевірити легко. Але російським слідчим правда не потрібна, адже так звана “справа Яценюка” — ніщо інше як елемент у гібридній війні РФ проти України.

Нашвидкуруч намалювавши широкими мазками “чеченський слід” у біографії українського політика, Росія спрямувала документи на його розшук до Інтерполу. Сам Яценюк так прокоментував дії ворожої країни: “Рішення російського Інтерполу запросити моє затримання, арешт і екстрадицію до Росії є частиною російського плану з дискредитації і переслідування тих, хто виступає проти Росії. Але в них нічого не вийде”. Додамо: якщо з Яценюка в Москві ліплять “бойовика” і вождя “бандерівської хунти”, отже, все, що робилося за його урядування, стало Кремлю кісткою в горлі. Інакше б у Кремлі так не лютували.

Цього разу Інтерпол дав росіянам відкоша. Проте не варто скидати з рахунків того факту, що російська агентура глибоко проникла в усі міжнародні структури та в український політикум. Так, нещодавно той-таки Інтерпол із незрозумілих причин зняв з розшуку Януковича, Клюєва та ще кількох утікачів-розкрадачів України. У Генпрокуратурі небезпідставно запідозрили, що до такого рішення причетна Росія, якій конче необхідно ускладнити процес заочного засудження Януковича. Нагадаємо, перше засідання у справі про його державну зраду відбулося 4 травня, наступне – 18 травня. У Путіна добре розуміють: з моменту обвинувального вироку Росія вважатиметься країною, яка переховує у себе злочинців, тому тепер її спецслужби робитимуть усе, аби завадити справедливому правосуддю, у тому числі й за допомогою дискредитації свідків, прокурорів і української влади загалом.

На жаль, в Україні вистачає тих, хто підставить росіянам плече. Адже за період урядування Яценюка було серйозно обмежено вплив олігархів, орієнтованих на Росію. Усіх цих фірташів, льовочкіних, бойків, григоришиних. І вони не шкодують коштів для помсти Яценюку і його соратникам, оплачуючи різноманітних “правдолюбів” з так званих антикорупціонерів. Нагадаємо, олігарх Олександр Онищенко, який нині “в бігах”, нещодавно зізнався: платив за дискредитацію екс-прем’єра по 3 млн. доларів на місяць. Після 10-місячної кампанії олігархат свого досягнув – уряд змушений був піти у відставку. Нині очорнення може набути ще більших масштабів, адже його фінансуватимуть і місцеві багатії через помсту “фронтовикам”, і росіяни, яким дуже не хочеться, щоб Янукович, якого вони пригріли в Ростові, отримав по заслугах.

Олег  Савчук