Гуляти — так гуляти: День Незалежності та День міста для “файномістян” і у попередні роки завжди зливалися в одну суцільну кількаденну фестивальну феєрію, але цьогоріч святкова лихоманка так збільшить “оберти” та “градус”, що триватиме не мало-не багато… цілий тиждень!  Хоча, думаю, це той випадок, коли свята не буває забагато і від його «передозу» ніхто точно не постраждає… З 23 до 29 серпня місто аж гудітиме від різноманітних, різнопланових та “різношерстих” дійств, і якщо тернополянам доведеться про щось шкодувати, то хіба що про відсутність дару біолокації — здатності перебувати одночасно в кількох місцях. Бо ж усі святкові дійства варті того, аби там побувати:  і під виступи “Kozak System” та “Моторролли»  потанцювати-пострибати, і захоплюючими тернопільськими підземеллями помандрувати, і виступом скрипаля-віртуоза Святослава Кондратіва понасолоджуватися, і біля нововідкритих фонтанів —  аж двох — освіжитися,  і виступом київського  вуличного театру на ходулях подивуватися,  «мокрий» волейбол пограти, фарбами холлі покидатися і навіть на «Дивані Незалежаності» з  Почекуном сфотографуватися… Як усе це, запитаєте ви, встигнути? А “НОВА…” для вас уже про все подбала: і повну програму заходів святкування надрукуємо, і про її “родзинки-цікавинки” розповімо…

Подивіться догори — всюди наші прапори…

— Розпочнуться святкування, — розповідає заступник міського голови Леонід Бицюра, — відзначенням Дня Державного Прапора 23 серпня. Цьогоріч ми вирішили зробити це у доволі неординарний та небанальний спосіб.  Одна із центральних вулиць міста — Гетьмана Сагайдачного — перетвориться у своєрідну символічну алею прапорів:  тут замайорять майже чотири десятки величних жовто-синіх стягів. Ніщо так не надихає, не згуртовує і не піднімає патріотичний дух… Бо ж наш прапор — не просто символ державності, а єдина душа великого народу…

Хвилю патріотичного піднесення підтримає і презентація у Тернополі нового роману вже культового Василя Шкляра «Троща». Роман про УПА розповідає  про події 1947 року, коли невеликі боєздатні групи упівців з останніх сил протистояли  червоним агресорам, фактично затиснені серед тернопільських річок, боліт і очерету (який галицькою говіркою — “троща”). «Троща»,  як зазначає автор роману, розповідає про перемогу людини над обставинами, і написаний заради того, аби показати світові, що українці не змирилися з режимом  і нині продовжують боротьбу.

Все, чого ви не знали про тернопільських митців…

Узагалі ж, зазначає начальник управління культури Тернопільської міської ради Олександр Смик, у цьогорічних святкуваннях буде задіяно загалом майже тисячу (!) митців: співаків, художників, літераторів,  учасників танцювальних колективів.  Багатьох із них тернополяни зможуть відкрити для себе по-новому: скажімо, заслужений артист України Володимир Вермінський репрезентуватиме свій альбом «Світові шлягери», де переспівав українською найвідоміші зарубіжні хіти;  знаний співак та композитор, лідер нововідродженого гурту «Нічлава»  Андрій Підлужний представить свій саундтрек «На віки» до фільму «Данило Галицький» (нагадаємо, що сама стрічка вийде дуууже тернопільською:   короля Данила гратиме тернопільський актор, співак, екс-«Тріодівець», «характерник» і просто хороший хлопець Сашко Алексєєв). Узагалі ж, зазначає Олександр Смик, на жаль, складається так, що у надзвичайно багатому на літературні таланти Тернополі більшість мешканців просто не знає своїх авторів. І щоб марно не побиватися, ми вирішили зробити так, аби «гора прийшла до Магомета»: під час поезо-інсталяції «Непрочитана книга», що відбудеться 24 серпня, понад десяток тернопільських письменників та поетів просто неба читатимуть власні твори.

А ще цими днями у місті на Алеї зірок засяють нові імена:  групова зірка,  присвячена  добровольцям АТО, які ціною свого життя та здоров’я боронять українську землю, а також зірки поета та прозаїка Василя Ярмуша і мистецького подружжя Віри та Дмитра Стецьків…

… і про сам Тернопіль!

Зрештою, цими святковими днями ми заново відкриватимемо для себе не лише тернопільських митців, а й сам… Тернопіль! Ви помітили, що місто прокидається  від довгого, майже летаргійного, сну, в якому перебувало останні десятиліття?.. Що тут пишуться сценарії та знімаються фільми, реалізовуються нові цікаві проекти, а на туристичні, культурно-мистецькі та гастрономічні принади до Тернополя зачастила розмаїта публіка з усіх-усюд… Усе це відбувається, зокрема,  за сприяння та з ініціативи Леоніда Бицюри, а тепер він разом із групою краєзнавців, археологів та волонтерів  відкриває нам невідому історію нашого міста. Їх спільними зусиллями під час перших за роки незалежності комплексних археологічних досліджень у Тернополі ( варто зазначити, широкомасштабних розкопок на території міста не було взагалі, а стіни замку засипали ще на початку 18 століття, коли споруда втратила оборонне значення) було віднайдено фрагмент оборонного муру Тернопільського замку.

–  Це – надзвичайно хвилюючий момент, коли рідне місто відкривається тобі, та дуже вагома знахідка для історії Тернополя,  – каже Леонід Олексійович. –  Це може свідчити про те, що наше місто набагато старше, ніж вважається нині… Усе знайдене нами – поки що перша ластівка. На черзі – продовження розкопок на трьох локаціях та відкриття древніх бастіонів замку і нових підземних ходів. Продовження  обов’язково буде!  А під час святкувань Дня міста на території біля Тернопільського замку  будуть реконструкції лицарських боїв та покази ремесел, розвинених у ті часи, діятимуть інформ-арт-локації та проводитимуться екскурсії, –  у тому числі і нещодавно відкритими підземеллями Тернополя. Як показав попередній досвід проведення таких екскурсій, під час яких не те, що яблуку – голці ніде впасти було, не лише приїжджі та туристи хочуть відкривати для себе Тернопіль, а, власне, й самі тернополяни… І саме такі речі об’єктивно працюють на зміну і наших уявлень про місто, і його уявлень про себе…

Концерти, вистави, нові фонтани – розваг для усіх стане!

Узагалі ж, специфіка цьогорічного святкування Дня Незалежності та Дня міста така, що усе дійство — як клаптикова ковдра, і кожен знайде тут щось своє. Як, скажімо, пройти повз «Арт-КУБ», де у понад шестиметровій металевій конструкції із підсвіткою просто неба виставлятимуться кращі картини незалежних художників із Тернополя, Львова, Франківська та Києва? Як не відвідати вечір міського романсу та не послухати (або й взяти участь) у конкурсі на краще освідчення в коханні? Як не заглянути на нововідкритий аераційний фонтан біля набережної Тернопільського ставу: такого наше місто, безперечно, ще не бачило!

— Під час його облаштування ми орієнтувалися на гонконзький проект облаштування фонтанів, – розповідає  Леонід Бицюра. –  Водограй не лише тішитиме око, а й забезпечуватиме аерацію ставу, наповнюючи водойму киснем та запобігаючи застою води. Ще один новий фонтан відкриють у парку Національного відродження. Там же, на оновленому Співочому полі, відбуватимуться виступи тернопільських виконавців та гостей свята.

Для того, аби батьки менше переймалися проблемою «діти-діти, куди вас подіти», працюватимуть кілька дитячих локацій: це і дитячий спортивний фестиваль на Театральному майдані, і танцювальний марафон, і розважальні виступи для дітей та молоді від молодіжної організації «Кайрос», і на «десерт» – вистава київського вуличного театру ходулістів «Хайлайтс».

— Зорганізувати таку кількість заходів, зібрати в одному місті таку кількість письменників та музикантів водночас і ще й розподілити програму таким чином, аби тернополяни могли усіх почути-побачити, було нелегко, – зізнається Леонід Бицюра. – Проте спільними зусиллями все вдалося. Мабуть, головний наш «секрет» у тому, що організовуємо дійство, на яке і самі б хотіли прийти… Такі святкування – це не тільки мегалітри випитого питва і тонни поглиненої вуличної їжі. Це тисячі голосів, що співають ту ж саму пісню. Тисячі сердець, що б’ються в унісон. Це ще одне зізнання в любові до рідного міста тисяч тернополян…