“Колектив Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка висловлює щирі співчуття родині й схиляє голову в скорботі. Нехай буде Йому Царство Небесне! Кріпімося разом у спільній молитві. Вічна й світла пам’ять!

27 серпня о 19.00 відбудеться панахида в Будинку Печалі (вул. Микулинецька);
28 серпня о 10.00 – похорон за тією ж адресою.
Поховання відбудеться на Микулинецькому цвинтарі, – повідомила у Фейсбуці завідувачка літературно-драматургічної частини театру Ірина Папуша. –

У Тернопільському академічному обласному драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка п. Стецько Б. Т. працював з 1963 року. За п’ятдесят п’ять літ творчої діяльності створив майже півтори сотні образів – від романтичного, героїчного звучання до ліричних, глибоко психологічних, котрим притаманна широка гамма відчуттів.
Його талант людяний і щедрий, він уміло поєднував зовнішній малюнок образів своїх героїв з їх духовним світом, тонко проникав у психологію твореного ним образу, знаходячи необхідні штрихи для його конкретизації. Працьовитий і вимогливий до себе, актор здобув широке визнання і симпатію глядачів.
У його творчому доробку – Гриць («У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською), Семен («Дай серцю волю» М. Кропивницького), Михайло («Земля» за О. Кобилянською), Чацький («Горе з розуму» О. Грибоєдова), Гнат («Безталанна» І. Карпенка-Карого), дон Родріго, Сід («Сід» П. Корнеля), Размьотнов («Піднята цілина» М. Шолохова), Круглик («Закон» В. Винниченка), Балтазар («Одруження» М. Гоголя), Поштмайстер («Ревізор» М. Гоголя), Капулетті («Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра), Родіон Миколайович («Старомодна комедія» О. Арбузова), імператор Зенон Ісаврійський («Ромул Великий» Ф. Дюрренматта), Граса («Маклена Граса» М. Куліша), Брабанціо, Граціано («Отелло» В. Шекспіра) – і це далеко не повна характеристика творчої палітри актора.
Особливого м′якого ліричного забарвлення і проникливого, душевного звучання досягав актор у творенні психологічних характеристик своїх героїв (Батька в «Маклені Грасі», Родіона Миколайовича в «Старомодній комедії»), Андронаті «У неділю рано зілля копала» та ін.
Б. Стецько – один із плеяди неповторних особистостей, що віддано і безкомпромісно служив і служить театрові. Він щедро ділиться своїми знаннями і вмінням із творчою молоддю театру, заохочуючи власним прикладом. У театрі династію Стецьків гідно продовжуть його донька Ірина Складан, онука Оленка Складан-Демчук, зять Роман Демчук та правнук, маленький Дем’янко.
Про його творчість написано ряд театрознавчих статей, створено радіо- і телепередачі. У 1968 році актор знявся у телефільмі «Дай серцю волю…» (режисер – М. Дженджерис)”.
Б. Стецько заслужено користувався пошаною колективу і любов′ю глядачів”.