Добрий, чуйний, веселий, творчий,  ініціативний, завжди готовий допомогти… Про Сергія Приходька у друзів лише найкращі слова та спогади. І не тому, що про тих, хто відійшов у вічність, прийнято говорити лише хороше. Він і справді був надзвичайно світлою особистістю, кажуть усі, хто знав Сергія. А знав його, здається, чи не увесь Тернопіль!  Колись його голос допомагав прокинутися кожному тернополянину: Сергій Приходько, більше відомий під радіоніком “Камінко”, був ведучим популярного  ранкового шоу на “Радіо “Тернопіль”. Його знали і любили тисячі людей, котрі росли і дорослішали на його радіоефірах…  Здавалось, що це є своєрідним оберегом, що така людина не може просто  так померти…

Ціна життя — сто тисяч доларів

Звістка про його важку хворобу приголомшила. Новина про те, що  Сергій Приходько, який бореться із важкою онкологією, потребує невідкладної трансплантації печінки, за лічені дні облетіла інтернет. Він довго не зізнавався про недугу. Не просив про допомогу… Лише переживав за своїх дітей — сина й доньку.

Для  чоловіка, котрий самотужки виховував двійко дітей-школярів, потрібна для операції сума у сто тисяч доларів була непідйомною… Друзі Сергія — і ті, хто нині живе у Києві, і ті, хто залишився в Тернополі, відразу ж взялися за допомогу: записували відео- та аудіоролики з проханням про допомогу Сергієві Камінку, розробляли веб-сторінку в інтернеті та банери для розміщення на сайтах, обдзвонювали друзів-артистів з пропозицією провести благодійні концерти та інші аналогічні заходи, аби встигнути зібрати гроші на операцію, шукали клініку, в якій би взялися це зробити…  “Для нас усіх, — розповідає колега Сергія  Приходька, журналістка, екс-ведуча інформаційних програм “Радіо “Тернопіль” Олена Лайко, — це була само собою зрозуміла органічна дія: допомагати, хто чим може. Ніхто із виконавців, яких ми запрошували до участі у благодійному концерті, не відмовив… 28 листопада у ТРЦ “Подоляни” відбувся благодійний концерт  на підтримку Сергія Камінка. Сам Сергій уже не міг там бути, проте бачив відео з концерту і дуже з того радів… Буквально за кілька тижнів нам вдалося зібрати понад п’ятсот тисяч гривень, проте відміряний страшним діагнозом час спливав надто швидко…”

4 грудня, не доживши місяця до власного 45-річчя, Сергій Приходько помер. Не доказавши, не дописавши, не доробивши… Залишивши без найріднішої людини 14-річну донечку Сашу і 12-річного Артемчика… Не втіливши в життя ще стільки планів і задумів…

Як Сергій Приходько Камінком став

В яку кількість слів можна вмістити неохопне людське життя? Випускник 4-ої школи, пізніше — Тернопільського педуніверситету, Сергій Приходько спершу працював педагогом. Зокрема, був заступником з виховної роботи в Галицькому коледжі.

— Він запам’ятався мені як надзвичайно ініціативна, творча людина. А ще — дуже порядна, толерантна і добра, — розповідає директор Галицького коледжу ім. В. Чорновола Марія Баб’юк. — І навіть коли уже не працював у нашому навчальному закладі, ніколи нас не забував: завжди приходив, цікавився, допомагав…

— З Сергієм ми товаришували давно, ще зі студентського клубу “Що?Де? Коли?”, — пригадує Олена Лайко. — Я уже працювала на “Радіо “Тернопіль”, коли він прийшов туди пробуватися на ведучого. Його, звісно ж, взяли… До слова, Сергієве радіопсевдо “Камінко” ми придумали разом, просто “переклавши” його прізвище англійською – “кам ін”, і злегка “українізувавши”… Він був мастак на всілякі вигадки та жарти (недаремно саме з ним свої перші кроки в шоу-бізнесі робили хлопці з гумор-шоу “Вар’яти”) і чудовий радіоведучий…  Опісля займався рекламною та продюсерською діяльністю (допомагав молодим музикантам розвивати свій талант), був директором мережі інтернеткафе “Крапка”, громадським діячем, депутатом Тернопільської міської ради, входив до складу комісії з питань освіти та культури… Як важко говорити про нього у минулому часі…

— Як би не намагалася, ніяк не можу пригадати обставин, за яких познайомилася з Сергієм, — розповідає журналістка  Тетяна Тарасенко. — Здається, він був завжди… Він прийшов до нас на “Радіо “Тернопіль” і відразу став своїм… Сергій мав таку здатність прихиляти до себе людей з перших же хвилин спілкування, був дуже багатогранною особистістю.    Помолімося за його світлу душу. Хай Господь прийме  його у Царство Небесне.  І ніколи не забуваймо про його двох діток – турбота про них буде справжньою та щирою  пам’яттю про Сергія.