Проте люди далі й далі «обпікаються». На гачок шахраїв часто потрапляють саме особи літнього віку, які щиро звикли довіряти. Днями до редакції «НОВОЇ…» звернулася в розпачі наша читачка з одного з сіл Козівської громади. Жінка повірила невідомому в слухавці й втратила всі кошти, які були у неї на рахунку в телефоні. Розуміє, що не поверне гроші, але хоче вберегти інших від схожих афер.

— Не можу собі простити, чому так зробила, адже не раз чула, що не можна незнайомим давати будь-яку інформацію, — витирає сльози пані Галина. — Серед дня до мене зателефонував із невідомого номера чоловік і почав розмову російською мовою. Саме перед тим мені надійшла СМС, яку я ще й не встигла толком переглянути — щось було іноземною мовою. «Вам прішло сообщєніє. Оно должно било мнє прідті. Ошиблісь одной цифрой», — почав тараторити. Мене як затуманило… Попросив прочитати СМС. Увімкнула повідомлення і продиктувала п’ять цифр… За секунду мені надійшло ще одне повідомлення, що я… поповнила на 300 гривень якийсь рахунок.

Чому я така наївна?! Набираю за тим телефоном — вимкнено. Втратила все, що мала на рахунку. Живу сама, нездужаю, навіть до магазину не можу вийти. Донька поповнила мені перед тим рахунок. Прикро, що так дурять. Невідомий так бігом усе говорив, що я не встигла опам’ятатися, добрий психолог. Ніколи б я таке не зробила в спокійному стані. Зрозуміла, що мене ошукали, набрала до оператора «Київстар». «На жаль, нічого не можемо вдіяти», — пояснили. До поліції я не зверталася, бо сума незначна, хто буде таким займатися. Шахраї вигадують різні способи, як одурити людей, тому треба бути пильними. Найкраще взагалі перепрошувати і не розпочинати розмову з незнайомими. Нікого не шкодувати, мати свою думку. Бідному дала б ті гроші, не задумуючись, але ж не злодієві, який наживається на чужій біді. Чому в нашій країні не наведуть лад із тим? Чому номери телефонів не прив’яжуть до паспортів? Тоді шахрайств не було б. А так — дурять і дурять…