Вчать стримувати емоції, керувати ними. Тому що ми, жінки, часто робимо вчинки під впливом емоцій, і цим самі собі шкодимо. А інколи треба і їх вимикати. Так вважає неперевершена тернопільська майстриня бісероплетіння Неля Чухрай.

Власний бренд Ninel-Ka вона створила 7 років тому. Неля виготовляє з бісеру браслети, сережки, чокери, ґердани, перстені. Втім, «НОВІЙ…» нині вона  розповіла не про рукоділля, а про прості і складні схеми стосунків між чоловіком і жінкою.

– Коли поряд нема чоловіка, жінка може все, – вважає Неля. – Але для чого їй це? В неї інше призначення. Вона має право бути слабкою, має право не звалювати на себе всі хатні обов’язки (враховуючи догляд за дітьми). Тому чоловік поряд для того, щоб нагадувати жінці, хто вона. Я зараз говорю про справжніх чоловіків-підтримку, опору, словом, про «кам’яну стіну», а не про тих, хто буде підвищувати свою самооцінку за рахунок приниження своєї дружини. Не про тих, кому простіше випити оковитої  і забути за проблеми у сім’ї, «бо є жінка, яка має за тим дивитись, бо ж вона – берегиня домашнього вогнища». На жаль, є і такі особи.

Часто спілкуюсь із психологами і знаю, що поряд із жінкою саме такий чоловік, який є її віддзеркаленням. Тому, любі жінки, якщо хочете мати поряд із собою доброго, турботливого, люблячого чоловіка, будьте доброю, турботливою, люблячою жінкою спочатку для себе, а вже потім, для нього. Пізнайте себе і полюбіть такою, як ви є.

— Чи завжди чоловік вміє бачити серцем?

— Жінка вчить чоловіка того, що вона жінка. Що він теж може приготувати вечерю, зробити уроки з дитиною, прибрати квартиру. Вчить лагідності та стриманості. Вчить любові. Вчить «зчитувати» її емоції.

Насправді, у сім’ї ми доповнюємо один одного. Ви ніколи не помічали, як поєднуються у пару настільки різні на перший погляд люди? Варто лиш придивитись. Я це почала помічати на третій рік свого заміжжя. Якщо в чоловіка більш розвинена чуттєва сторона, то він буде помічати цю чуттєвість у своїй жінці. Буде допомагати їй. І на емоційному рівні у них може бути ідилія. Якщо ж емоційний рівень у чоловіка заблокований, в дитинстві йому часто забороняли проявляти свої емоції, навіть більше, сварили, то, звісно ж, у 90 випадків зі 100 він може не проявляти стільки ніжності і ласки, стільки чуттєвості, скільки цього хотіла б жінка. Тому одне з її завдань якраз і навчити чоловіка бачити серцем. Це виведе пару на новий рівень відносин, зблизить. І від цього вони обоє лише виграють.

— Чи варто жінці прагнути до ідеалу?

— Ідеальна жінка для кожного різна. Важливо, щоб жінка насамперед любила та поважала себе саму. Коли вона для себе буде ідеальною, то її оточення буде заповнене саме тими людьми, які вважатимуть її такою. Буде гармонія всередині жінки, тоді і все, що навколо неї, теж буде в гармонії.

— Головний урок, який ви отримали, ставши мамою. Яким чином це вплинуло на ваше  життя?

— Головний урок – ідеальної мами не існує! Щоб дитина була щасливою, треба, щоб спочатку цьому навчилась її мама. Не може бути все випране, напрасоване, наготовлене, напечене, поскладане, вимите (цей список можна продовжувати до безкінечності), і мама при цьому буде повна енергії та ентузіазму ще щось творити. Колись мені сказали таку фразу: «Як би ти сильно не старалась не повторити чужих помилок і бути для своєї дитини ідеальною мамою, ти нею ніколи не станеш. Тому що настане день, коли твоя дитина все одно чимось тобі дорікне. Тому живи, люби, радій і давай дитині все, що ти можеш дати на цей момент, але без фанатизму». У всьому важливо дотримуватись золотої середини. Саме тому інколи в моєму домі не пахне смачною випічкою, інколи чоловік готує сам вечерю, інколи у доні кілька днів підряд одна і та ж зачіска-коса, інколи наші рибки дотримуються дієти (бо  забуваю їх нагодувати), інколи мої улюблені кімнатні рослини опускають свої «вушка», бо  забуваю вчасно їх підлити. Зате я – щаслива мама.

Обожнюю притчу про одну єврейську багатодітну маму, яка була настільки виснажена, що ледве могла впоратися з усім. І от вона вирішила піти до рабина і запитати його поради. Коли вийшла від нього, то з того часу її ніби хтось підмінив. Мама перестала сварити дітей і завжди була усміхненою. Раз на тиждень вона ходила на ринок і, повернувшись, ввечері зачинялась в кімнаті, наказуючи дітям не турбувати її. І от в один вечір діти вирішили таки порушити заборону. Відчинили двері і побачили, що мама сидить за столом і п’є чай із солодощами. «Мамо! Що ти робиш? Як же ми???» На що мати відповіла: «Тихо, діти! Я роблю для вас щасливу маму». Отож, урок який я засвоїла чітко: щаслива мама – щаслива дитина!

— Як встигаєте ще й рукоділлям займатися?

— От для чого, для чого, а для рукоділля я час знаходжу. Бо це насамперед задоволення, відпочинок, настрій, а вже потім робота. Раніше працювала по ночах. Коли чоловік з донькою вже спали, в мені пробуджувалось натхнення. Могла сидіти до 2-3 ночі і щось в’язати, шити, валяти. Нині по-іншому до цього ставлюсь. Все ж таки людина – не робот. Тому стараюсь на рукоділля виділяти час розумно. Але в тих же умовах, що й раніше: необхідно, щоб ніхто не відволікав, і щоб обов’язково лунала музика. Без музики якось не твориться. Навіть, коли музика не ввімкнена, то обов’язково щось сама наспівую.

— Що вам у житті дає душевний спокій?

— Душевний спокій — це своєрідне перезавантаження, відпочинок, гармонія. Це нова я, яка знову готова до експериментів і нових творінь. Душевний спокій – це моя впевненість у своїх силах. Впевненість у тому, що все стається саме тоді, коли має статись, і Хтось зверху дає мені достатньо сили та мудрості, щоб впоратися із усіма неприємними моментами.