Несподіваний Львів

Тож недивно, що два з половиною мільйони туристів щороку відвідують галицьку столицю. Серед них — чимало поляків та прибалтів. Полюбили Львів і гості з Туреччини. Загалом Львів славиться екскурсійними та гастрономічними турами. Тут за помірну плату ще не так давно можна було смачно поїсти, а дешеві ціни на алкоголь шокували гостей з європейських країн. Нині, на жаль, цінники у закладах розваг і харчування змінюються у бік зростання. Та все одно потік гостей зростає. Львів’яни щиро з того тішаться, бо завдяки туризму люди мають і роботу, і зарплату. Неповторний колорит Львова приваблює також наших співвітчизників. Для вихідців із східних, південних і центральних областей побувати у місті Лева — все одно, що побувати за кордоном. Отож, коли Український журналістський фонд спільно з Львівською мерією організували для регіональних ЗМІ прес-тур до галицької столиці, бажаючих було більше, ніж відбавляй. І поїздка не розчарувала. Навіть ті, хто вже тут бував неодноразово, цього разу побачили Львів таким, яким його зовсім не знали.

Нове покоління — для нової України

Бути студентом і випускником Українського католицького університету — все одно, що бути місіонером. Це — перша позитивна теза, з якої почалося знайомство зі Львовом. Український католицький університет (скорочено УКУ) – інтелектуальна візитка Львова. Новий комплекс УКУ (чи інакше Центр імені Митрополита Андрея Шептицького) розташований поряд із Стрийським парком і складається з кількох будівель — церкви Святої Cофїї, навчального корпусу, кампусу (гуртожитку) і трапезної (їдальні). До речі, під час візиту журналістів в УКУ саме проходив форум місцевого самоврядування, тому цікаво було зануритися в ділову атмосферу Львова і заодно оглянути приміщення. Приємне враження склала величезна, на кілька поверхів, відкрита бібліотека з окремим залом для стародруків. УКУ — приватний вуз, що існує на пожертви майже 20 тисяч осіб.

Заклад готує фахівців із різних напрямків — філософсько-богословського, суспільних та прикладних наук. Нещодавно з’явилися нові факультети — «етика-політика-економіка», IT та бізнес-аналітика. Вуз пишається тим, що із 350 вступників 48 відсотків мають середній бал ЗНО 180-200 балів! Це вищий показник, ніж у Києво-Могилянській академії і Київському університеті ім. Т. Шевченка. Потужний викладацький корпус та християнський уклад сприяють і навчанню, і вихованню нової української еліти. Навіть проживання у кампусі підпорядковане цим високим принципам. Зрештою, такого сучасного студентського помешкання з дво-тримісними кімнатами європейського зразка не має жоден вуз України. І ще одна незвична особливість. Разом зі студентами на першому поверсі живуть черниці і люди з особливими потребами. Можливо, саме тому в середовищі УКУ так багато молоді з палаючими серцями.

Комп’ютерні мізки Львова

У Львові є своя «силіконова долина» – це SoftServe. Компанія надає послуги з розробки, контролю та підтримки інформаційних систем; співпрацює з 150 компаніями з усього світу, серед яких відомі бренди з США, Канади та Західної Європи. Партнери компанії — Oracl, Cisco, HP, Microsoft, Dell, IBM.

Модерний комплекс для IT-шників розташований в одному із центральних районів міста і розрахований на 600 працівників. Ще кілька тисяч осіб працюють в інших країнах – нещодавно відкрили нові офіси у Польщі та Болгарії.

Історія створення цієї компанії приголомшує. Ще на початку 90-их троє випускників Львівської політехніки вирішили зайнятися новим напрямком — комп’ютерними технологіями. Свою першу фірму вони відкрили у США. Згодом перенесли бізнес в Україну. Нині компанія SoftServe — серед десятка найкращих в Україні і одна із 50 найрейтинговіших у світі в своєму сегменті. Зарплата у львівських ІТ-шників — від 2 тисяч доларів.

Етногалерея Роксоляни Шимчук

Львів варто відвідати хоч би заради екскурсії до приватної галереї вишиванок відомої колекціонерки і дизайнерки Роксоляни Шимчук. Ця львівська пані мандрує світом і консультує багатьох митців, бо вважається найкращим експертом у цій царині. Етногалерея розташована у центрі Львова, на п’ятому поверсі торгового центру «Опера-пасаж». Автор і натхненник цього проекту Роксоляна Шимків у минулому навчалася у Львівській політехніці і мала б працювати інженером. Натомість захоплення переросло у справу життя.

У галереї можна придбати одяг чи скопіювати візерунки з нього. Велика когорта майстринь користується колекцією пані Роксоляни для творення власних робіт. Галерея також надає одяг для акторів та приватних фотосесій. Етностиль нині переживає справжній бум. Про минуле та сучасне цього виду мистецтва з уст пані Роксоляни можна слухати годинами. Свою першу сорочку вона придбала під час фестивалю «Червона Рута» ще 27 років тому. Окрім вишиття, пані Роксоляна займається виготовленням намист та гардин. Ніна Матвієнко, Марина Порошенко, Міла Йовович, Ліна Костенко — жінки, які носять прикраси від Роксоляни Шимчук. Бажаючі можуть придбати найоригінальніші із них за ціною близько чотирьох тисяч гривень.

Львів і… війна

Знайомство з пані Світланою Ткачук було до сліз зворушливим. Ця жінка очолює Львівський центр надання послуг учасникам АТО. Вона знає про війну все, бо сама є вдовою загиблого героя Юрія Ткачука. Пані Світлана розповіла про роботу Центру і про програму «100 тисяч». Суть програми у тому, що завдяки коштам з міського бюджету кожен львів’янин-учасник АТО може отримати сто тисяч гривень на свої потреби. До Центру приходять не тільки військові, а й їхні дружини, діти та родичі. У кожного свої потреби — від юридичних послуг, відкриття бізнесу, вивчення англійської мови і до того, щоб просто прийти поспілкуватися, а то й навіть зарядити телефон… Немає слів, аби описати емоції від роботи людей, які розуміють стан і проблеми тих, хто дивився у вічі смерті…

Bank-Нotel

Журналістам насправді дуже пощастило, адже організатори прес-туру поселили їх у Bank-Нotel, що у центральній частині міста, навпроти університету ім. І. Франка. Відкрили цей заклад минулого року. Його назва відповідає оригіналу — готель і справді розташований у приміщенні колишнього австрійського банку.

Тут досі збережені сторічні меблі і сейфи. Номери виконані у стилі графічних композицій французьких художників-модерністів Сержа Гладкого і Едуарда Бенедиктуса, які працювали в особливій трафаретній техніці. На «Букінгу» оцінка готелю — 9,5 бала. Оля Фреймут однозначно б радила цей готель хоча б з тієї причини, що якоїсь ночі сервісна служба чемно поміняла гостям кімнату лише тому, що до них долинала музика з бару готелю. Готеляр вибачливо допоміг перенести речі в інший номер… Але, якщо навіть ви не гість респектабельного Bank-Нotel, то все одно можна за 450 гривень зайти сюди на чудовий сніданок і разом з консьєржем пройтися коридорами, якими колись ходили грошовиті клієнти популярного австрійського банку.

«Ho-Re-Ca» та еко-їжа з Шевченківського гаю

У Львові налічується понад 55 готелів і ще 15 незабаром відчиняться. Над репутацією міста фахово працює місцева команда «Ho-Re-Ca» — знавці зі сфери індустрії гостинності (слово походить від скорочення англійських слів – готель, ресторан, кафе).

В одному із ресторанчиків Львова, що на Південному ринку, енергійна пані Тетяна Гончаренко розповіла, як у Львові готують рестораторів та готелярів. Щоосені до міста Лева на міжнародний Форум Ho-Re-CaSHOW з’їжджаються фахівці, щоб «прокачати» свій бізнес. Цьогоріч свято відбудеться з 5 до 7 вересня. На форумі будуть представлені 150 експозицій вітчизняних та закордонних компаній, буде прочитано понад 250 лекцій та проведено понад 50 майстер-класів з кулінарії і туризму. Виявляється, що нині найкрутіший ресторан має мати відкриту кухню з найдорожчим атрибутом — дорогою потужною витяжкою, яка забирає всі запахи. А ще у тренді нові технології, за допомогою яких піцу можна спекти за 30 секунд! Восени на Ho-Re-CaSHOW буде ще більше різних новинок і рекомендацій!

А тим часом у Шевченківському гаї розпочинаються дегустаційні тури від пана Івана Саломатіна. Він — знавець фермерської продукції, яку рекламує та продає. Проста сільська їжа — сало, козячі та коров’ячі сири, настійки, наливки, меди, варення… Cмакуй і купуй!

…Ось таким Львів побачила «Нова Тернопільська газета». Редакція висловлює вдячність організаторам прес-туру: Українському журналістському фонду (особисто директору Людмилі Ольховській, менеджерам Юлії Михальчишин і Оксані Крицькій), а також місцевій мерії за цікаве і незабутнє знайомство зі Львовом.