Нагадаємо, торік через сексуальний скандал у лавах Академії та розголошення інформації про нагороди було вирішено не присуджувати. Нобелівську премію з літератури за 2018 рік отримала польська письменниця з українським корінням Ольга Токарчук, за 2019 рік — австрійський автор Петер Гандке.
57-річна Ольга Токарчук — письменниця досить відома за межами Польщі і неодноразово відзначена престижними нагородами за літературну діяльність. Вона – лауреатка Міжнародної Букерівської премії за 2017 рік, яку отримала за повість «Бігуни». Натомість її роман «Веди свій плуг понад кістками померлих» експерти британської The Guardian визнали однією зі 100 найкращих книжок XXI століття. Вона — “письменниця чудової дотепності, уяви та літературного стилю”, одна з тих польських письменників, книжки яких найчастіше перекладають іншими мовами. Права на переклад її творів купили видавництва понад двадцяти країн. Ольга Токарчук добре відома українським книголюбам. Українською перекладені її книжки “Бігуни”, “Правік та інші часи”, “Мандрівка людей книги”, “Гра на багатьох барабанчиках”, “Останні історії”, “Веди свій плуг понад кістками мертвих”. “Книга Якова”, яку відзначив Нобелівський комітет, — це перший історичний роман авторки, який може бути особливо цікавий українцям, бо дія відбувається на Поділлі та Галичині у XVIII столітті.
Письменниця часто відвідує літературні заходи в Україні: “Книжковий Арсенал”, “Букфорум”, фестиваль Бруно Шульца у Дрогобичі. Відомий перекладач Остап Сливинський зазначає, що вона дуже любить Україну, завжди відгукується про Україну з надзвичайною теплотою і цікавиться, що в нас перекладають і читають з її романів. За його словами, під час написання роману “Книги Якова” письменниця часто приїздила до Західної України для авторського дослідження, відвідувала Буськ, Рогатин.
Ольга Токарчук народилася у 1962 році в Сулехові у родині вихідців з України, нині мешкає у Вроцлаві. На питання про українське коріння сама письменниця відповідає так: «Мій дідусь народився під Збаражем. Під час війни переселився до Польщі й одружився з моєю бабцею, теж Ольгою. Тепер уявіть собі, яке враження справляє на мене напис на надгробку «Ольга Токарчук»… А взагалі у моїй родині кажуть, що Токарчуки походять з села Токи, що неподалік Тернополя. Минулого року ми організували сімейну зустріч – мій дідусь походить з багатодітної родини, відтак сім’я розкидана по цілому світу. Найбільше родичів живе у Франції. Під час цієї зустрічі не могли добре розповісти одне одному про життя, бо розмовляли трьома мовами – польською, французькою та українською. Нічого дивного – така доля всіх сімей, що війнами були розкидані по різних краях…» А ще письменниця зізналася в одному з інтерв’ю, що вдома у неї стоїть «Кобзар», хоча її знання української обмежене народними піснями. Присудження Нобелівської премії з літератури письменниці Ользі Токарчук у Польщі вважають великим святом національної культури. Шкода, що українській культурі (попри те, що сучасні українські письменники, як от Оксана Забужко та Сергій Жадан «позбирали» чи не усі найпрестижніші європейські літературні премії), наразі нічого святкувати. Агнон Шмуель Йосиф, відомий єврейський письменник, який народився в Бучачі, став лауреатом Нобелівської премії з літератури 1966 року, проте на той час він був громадянином іншої країни. Декількох українців (Іван Франко, Павло Тичина, Микола Бажан, Ольга Мак, Іван Багряний, Улас Самчук, Василь Стус, Олесь Гончар, Михайло Тишкевич, Борис Олійник) було номіновано на здобуття Нобелівської премії, але з різних причин нагороду вони не одержали.
Отож, наразі тішитимемося хоча б віддаленою дотичністю до нобелівської лауреатки…
Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: письменниця