Та знайти гроші й пригнати іномарку з-за кордону виявилося найпростішим, пише газета «Експрес». Проблема – отримати сертифікат, який дозволить її остаточно розмитнити. Нині це справа марудна й довга.

– Тобто, з одного боку, ніби дозволили ввозити дешево іномарки, з другого – зробили все, щоби обмежити можливість скористатися таким правом, – каже Олександр, один із власників закордонного автомобіля. – Раніше таку сертифікацію було простіше провести, для цього працювало 112 відповідних організацій. У 2016 році їх залишилося тільки шість на всю Україну. У Києві сертифікацію можна пройти за один день. Коштує, щоправда, процедура не 1200, а вже 1600-1700 гривень. Машину також треба показати, тож доведеться гнати її до столиці.

А в регіонах – ситуація сумна. Наприклад, у Львові черга в Державне підприємство «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» (ДП НДІ «Система») – на два місяці й більше. Хоча це чи не єдина організація в Західній Україні, яка видає подібні сертифікати. Інші знаходяться в Києві та Запоріжжі.

– А, за правилами митниці, потрібно в п’ятиденний термін після того, як перетнув кордон, закрити переміщення транспортного засобу, тобто машину на внутрішній митниці пред’явити, – пояснює Олександр. – Вони її там оглядають і дають десять днів на ті всі папери, щоби остаточно розмитнити. Якщо за цей термін не впорався, то треба машину здавати на митний склад і платити 150 гривень за день. Справжня пастка!

Під час сертифікації транспортних засобів встановлюють країну-виробника і відповідність ДСТУ. Це має бути євро-5, машина, не старіша як 2010 року випуску. Якщо відповідає, то, згідно із законодавчими змінами, коли ввозиться одна машина на рік, акцизу практично немає, тільки мито платиться. Однак багато хто не знає вимоги про рік випуску і так «попадає на гроші».

Саме проходження сертифікації в регіонах – також процедура не для людей із слабкими нервами. Тут абсолютний хаос. Де яка черга – неможливо зрозуміти. У першій мали б бути ті, хто щойно прийшов на запис. Друга черга – видають талончики вже на проходження того техогляду. Дві черги плутаються. Третя черга – отримання сертифіката відповідності. Це мало б бути з четвертої години, але багато людей стає у неї зранку, бо там якісь домовленості.

Люди не розуміють, чому в державній організації їх поділили, можна сказати, на два сорти. Обурюються. І зрозуміти їх можна: процедура, яка в цивілізованих країнах забирає кілька хвилин, у нашій нещасній корумпованій країні розтягується на тижні. Ось і повір після цього, що жити ми стали по-новому.