Китайські «ширпотребні» та вишукані авторські, пластикові і скляні, розписані вручну, зі стрічками, бантиками чи позолотою – прилавки ринків і торгових центрів цими передсвятковими днями рясніють новорічною атрибутикою… Ялинкових прикрас нині, як кажуть, «до кольОру, до вибОру». А тернополянка Юлія Циринюк іграшки на ялинку… вишиває! Як? А дивіться!

Оригінальні вишиті комплекти – з етномотивами, новорічною символікою та святковими побажаннями – найкращі прикраси зі щирою українською душею!

– Вишиванка завжди була оберегом для української родини, – зазначає Юля Циринюк. – Мені захотілося відновити ці традиції за допомогою несподіваних творчих рішень, от я і подумала – а чому б не вишити ялинкові прикраси? Спершу вишила кілька іграшок і подарувала їх знайомій, згодом виклала фото своїх творінь в інтернет і відразу ж посипалися замовлення…

За фахом пані Юлія економіст, закінчила Тернопільський національний економічний університет, але економіст – із творчою жилкою!

— Вишивати почала ще в школі, — розповідає жінка, – це була моя віддушина, заняття для душі. Хоча за навчанням в університеті і роботою часу на улюблену справу залишалося небагато, все ж вишила нам із чоловіком ікони до шлюбу, час від часу бралася за великі вишиті картини. А коли, народивши синочка, пішла в декретну відпутку, вже дала волю «вишиваній» фантазії!.. І по дереву вишивала – є для цього спеціальні заготовки, і оригінальну святкову атрибутику творила…

З бажання зробити новорічне свято теплішим, затишнішим народилася ідея вишитих іграшок – вони і тішать око, і піднімають настрій, і щедро діляться добром та ніжністю… «У них живе душа та майстерність української вишивки, закодовані оберегові символи на щастя, долю», – відгук однієї з моїх клієнток зворушив мене до сліз! Шукаю нові техніки та форми, пробую, експериментую, у кожен виріб вкладаю душу, бо хочу, аби мої творіння приносили людям радість та гарний настрій. Коли надсилають фото ялинки, прикрашеної моїми власноруч вишитими іграшками, це завжди надихає і окрилює, бо розумію, що долучилася до їхнього свята, додавши йому тепла, колориту і барв, створивши атмосферу справжньої різдвяної казки! Така вишивка непроста – бо це копітка робота, дуже дрібна, філігранна, але я люблю її, творю кожну прикрасу з розумінням того, що вона висітиме на видному місці, і що кожен стібок, кожен хрестик на ній повинен бути бездоганним…

Вишиваю бісером або спеціальними DMC-нитками на заготовках із габардину, наповнених синтепоном. Вишиті іграшки – не лише красиві, а й практичні, безпечні та екологічно чисті, їх можна не боятися давати дитині в руки. Це чудова альтернатива китайській іграшці з базару – своє, рідне, з теплом рук, що творили. Такі прикраси тішитимуть вас багато років – можна навіть збирати власну колекцію і передавати її з покоління в покоління… Серед моїх замовників – не лише тернополяни, дуже часто у мене купують вишивані іграшки, аби передати їх за кордон, – вони не б’ються, їх легко транспортувати, окрім того, це і прикраса, і водночас сувенір із національним колоритом. Буває, що замовники просять зашифрувати у вишивці певні символи-обереги чи новорічні побажання, одним до вподоби яскраві кольори, а комусь, навпаки, більш приглушені, пастельні. Останні роки дуже популярні іграшки у патріотичній гамі – жовто-сині, червоно-чорні… Для мене найбільш зворушливим було замовлення від жінки з Криму, яка хотіла іграшку у жовто-синіх кольорах і з написом «Крим – це Україна». Приємно, що там і нині є такі люди!

До слова, я сама – чоботар без чобіт (сміється, – авт.), на домашній ялинці тільки дві власноруч вишиті іграшки, які мені замовив синочок. До речі, у свої 6 років Іллюша теж цікавиться вишивкою, навіть пробував сам вишивати. Добра творча зміна росте! Нині він викладає метелики з алмазної мозаїки – це теж дуже делікатна, філігранна робота. Синочок уже добре знає, що зовсім не обов’язково купувати до свята ялинкові іграшки в магазині – можна зробити їх своїми руками, і ялинка, «одягнута у вишиванку», буде ефектною і душевною, а іграшки на ній – красиві й особливі, адже – з частинкою душі майстра!