«Коли тобі мокро-о-о, значить, ти… у якійсь фан-зоні», — скреативив, переробивши слова своєї пісні на більш доречний до погоди варіант, Святослав Вакарчук, розпочинаючи свій ой, який довго-о-очікуваний концерт у Тернополі. Але що там якийсь дощ, коли проти нього — цілий «Океан…»?! Та ще й такий, що запальною, нестримною енергією знесе все на своєму шляху…  Тому й не дивно, що у битві водяних стихій перемогла могутніша — уже за півгодини від початку концерту від дощу не залишилося й сліду. Щоправда, перед тим він  устиг-таки добряче полякати («гроза, град, а що, якщо концерт відмінять?!») і покропити Вакарчукових фанів і… «озолотити» спритних ділків, які, позичивши очей у Сірка, продавали за 60-80 гривень плащі-дощовики,  ціна яких 10-20 гривень у базарний день. Якщо врахувати, що на стадіоні зібралося тисяч зо п’ять шанувальників Славка і К^о, і більше половини з них шаруділи свіжокупленими дощовиками (щоправда, вдалося запеленгувати навіть оригіналів, які в якості дощовика, абсолютно не кремпуючись, використовували… чорні сміттєві пакети), розумієш, що «гонорар» доморощених «бізнесменів» перевершив, мабуть, гонорар самого Вакарчука…

Але, зрештою, це всього лише крапля дьогтю в морі «ОКЕАНІ» позитиву! Бо ті, кого злякала негода чи ціна на квитки (від 250 до 850 гривень), пропустивши концерт, лікті собі кусали!

42-річний Славко Вакарчук,  від якого без тями мало не половина жіночого населення країни,  змусив кількатисячний стадіон тернопільських фанатів і фанаток співати, стрибати, розбризкуючи навсібіч дощові краплі, волати не своїми голосами і благати заспівати «на біс» хоча б ще кілька пісень… І він таки заспівав! І старі-добрі «Майже весна», «Холодно», «Кішка», і нові-не гірші «Я так хочу», «На небі», «Мить»… Несподіваним «бонусом» стало виконання Славком пісні Андрія Кузьменка «Мовчати» — практично «спешіал для тернополян».  А ще в Тернополі уже після концерту Святослав Вакарчук зустрівся і поспілкувався з учасниками АТО. І як, скажіть, його — такого  — не любити?