За чотири роки з часу старту цих процесів мешканці новоутворених громад нарешті відчули себе господарями на своїй землі. Стало для них полегшенням й наближення адміністративних послуг. Десь шаленими темпами, десь повільніше, але розвиток територій набув усталеного характеру й позитивної динаміки.
Однак нова влада держави має дещо інше бачення процесів децентралізації. Керівники громад уже на собі відчули певне «закручування гайок» їхніх повноважень та переведення певних напрямків фінансування в ручний режим. А тепер настав час «реформування» самих громад, які влада має на меті дещо «укрупнити». Одним з перших звернув увагу на такі ініціативи нової влади голова фракції ВО «Свобода» в Тернопільській обласній раді Олег Сиротюк. Саме завдяки його позиції практично таємні плани змін територій області стали відомі широкому загалу. Отож, ми попросили Олега Мирославовича розповісти про загрози, що нині нависли над кількома десятками ОТГ нашої області.

— Пане Олеже, загалом як ви оцінюєте нині реформу децентралізації?

— З початку запровадження реформи децентралізації наша політична сила мала серйозні претензії до її проведення, особливо щодо моментів, які йшли всупереч волі мешканців ОТГ, тобто коли влада відходила від принципів добровільності та проінформованості. Звісно, ці процеси далеко не ідеальні, однак реформа стартувала і набрала обертів. Нині ОТГ уже мають певне бачення свого розвитку, виробили стратегію і вийшли на компромісне вирішення своїх проблем, живуть власним життям…

— Який відсоток ОТГ у нашій області, на вашу думку, можна вважати успішними?

— Я не хочу ділити громади за таким принципом, адже немає критеріїв успішності. Що взяти за еталон? Економічні показники чи, наприклад, відсоток шкіл, які закрили в громаді? Однозначно, що мешканці будь-якої громади скажуть, що з часу старту децентралізації вони відчули зміни, адже тепер господарюють самі і відповідно самі ж несуть відповідальність за стан справ.

Найголовніше завдання реформи — наближення послуг до людей, і воно в більшості справді відбувається, адже держава впродовж років виділяла цільові субвенції на розвиток об’єднаних громад. Проблема в іншому — чи зможуть усі ОТГ утримувати цей рівень управління і сервісних послуг лише за рахунок власних бюджетних надходжень, а без цільових дотацій, яких не буде у 2020 році.  Окрім того, в об’єднаних громадах свою «успішність» часто забезпечували за рахунок оптимізації шкіл та інших бюджетних установ за рішеннями самих же громад.

— Що ж нині відбувається з реформою децентралізації?

— Найперше — вже діючі громади намагаються «укрупнити». Центральна влада спустила на місця спеціальний циркуляр, а також є усні роз’яснення до нього. І ось за одним з таких роз’яснень громада має складатися не менше, ніж з 5-ти тисяч осіб. Причому облдержадміністрації вже розробляють свої плани саме на основі цих циркулярів, а це суперечить чинному законодавству.  Керівництво ОДА запевняє, що невдовзі нардепи проголосують зміни до законодавства, отже, керуватися потрібно не чинною законодавчою базою, а саме усними вказівками. Тобто не приймають рішення згідно із законодавством, а законодавство, всупереч Конституції, «підганяють» під готове рішення, будучи впевненими, що вже все вирішили і за новообраних народних депутатів, і за місцевих керівників.

Офіційно нині лише проводять консультації щодо реформи децентралізації. Відбулася одна нарада за участю голів ОТГ, одне засідання міжвідомчої робочої групи, також це питання обговорювали на сесії облради, і скрізь звучало незадоволення й обурення такими змінами. Однак ми вже маємо приклад із земельною реформою, яку також нищівно критикували під час обговорень на місцях. У підсумку ніхто на думку людей не зважив, а реформа вже ухвалена в першому читанні. Ймовірно, що так буде й з децентралізацією, яка передбачає ліквідацію вже створених громад, зокрема в Тернопільській області понад 20. А всі ці обговорення проводяться «для галочки», щоб потім наголосити, що людей нібито вислухали, а зміни все одно запровадять без врахування їхньої думки.

Є й інші «нововведення», до яких маємо чимало претензій. Зокрема, у першому читанні проголосований законопроєкт, який виключає обласну раду з процесу погодження перспективних планів, залишаючи лише ОДА та Кабмін. Змінюють також методику і підходи до формування нових ОТГ на більш дискримінаційні. Таким чином, вважаю, йде підготовка до ліквідації низки громад.

— Наскільки болісно таке «укрупнення» позначиться на громадах нашої області?

— Згідно з планами, які нині обговорюють з подачі ОДА, з карти області зникнуть понад 20 ОТГ. Однак не виключено, що й це не кінець, а буде запроваджено принцип один район — одна громада. Причому нинішня влада вже продемонструвала, що не схильна затягувати час, і вже до 10 грудня цього року в профільному міністерстві мають «намалювати» нову «ліквідаційну» карту ОТГ. Звісно, «укрупнення» громад відбуватиметься всупереч волі мешканців ОТГ, а отже, й всупереч Конституції України. Тому поки що не знаю, як збираються обходити ці норми і скасовувати добровільність об’єднань.

Ось, наприклад, 22 грудня цього року відбудуться перші вибори в чотирьох нових ОТГ у Гусятинському, Бережанському, Зборівському і Тернопільському районах. Проте у перспективному плані об’єднання громад, який нині пропонує Тернопільська облдержадміністрація, цих громад вже немає! Тобто вони ще не утворилися, а влада вже ухвалила рішення про їх ліквідацію. І це серйозно ніхто і ні з ким не обговорює. Влада просто всіх ставить до відома, а наради, повторюю, мають декларативний характер.

Навіть не намагаються знайти якесь компромісне рішення. От громади вже визначили, де створять опорні школи, на які медзаклади будуть робити ставку, а нині їх змушують згортати ці процеси, причому навіть не збираючись вислухати. Чому б, наприклад, не запропонувати двом невеликим громадам об’єднатися, а натомість дати їм на розвиток кілька десятків мільйонів гривень? Це була б дуже спокуслива пропозиція, і, можливо, компроміс вдалося б знайти. Однак влада обрала інший шлях…