Олександрові Гавриліну було лише 44. Помер через численні травми, які отримав за нез’ясованих обставин. Десять днів потерпілий мучився вдома, до лікарні не хотів іти. Олександр та його рідні не думали, що стан його здоров’я настільки складний. На жаль, усе закінчилося летально…
Іванна уже чотири місяці оббиває пороги правоохоронних органів, та поки що розслідування не зрушилося з мертвої точки. Рідні досі не знають, хто причетний до смерті Олександра, що могло статися тієї ночі і чи хтось відповість за непоправне.

«Нічого не пам’ятав. Або не хотів розказувати…»

— Серед ночі 15 лютого швидка привезла Олександра до квартири його матері. Був закривавлений, ледве живий, — згадує Іванна. — «Приходь, він весь побитий…» — зателефонувала до мене свекруха. Я швидко прийшла туди. Мешкаємо по сусідству — в одному під’їзді будинку, що на вул. Золотогірській. Спухле залите кров’ю око, подряпини на носі, закривавлене підборіддя, вибиті зуби, травми на голові, обдерті руки… Помили його в тазику, поклали на ліжко. Ми пропонували завезти до лікарні, але він навідріз відмовлявся. Мабуть, думав, що минеться. Не знаю, чи він тоді був напідпитку, чи просто в больовому шоці, але не міг говорити, мало що сприймав… Не розумію, чому швидка завезла його додому, а не до медичного закладу. Можливо, чоловік відмовлявся від госпіталізації. Інакше як пояснити те, що медики не надали його допомогу. Думаю, вони могли б оцінити його стан і врятували б. Розповідають, що швидка підібрала його з дороги, де він лежав нерухомо… В наступні дні йому стало трохи краще, але не міг ні ходити, ні сидіти. Я розпитувала, що сталося, з ким зустрічався. Нічого не пам’ятав. Або не хотів розказувати… Його сильно боліла голова, більше ні на що не скаржився. Був при свідомості. Так протягнув десять днів. Останнього дня був у мене, а ввечері мати попросила, щоб прийшов до неї, бо дуже хвилювалася за нього. Пішов. Перед ранком мене розбудив дзвінок свекрухи: «Йому важко дихати, мабуть, буде вмирати…»

«Вірю, що винуватці понесуть покарання»

— Я прибігла, але він уже не дихав… — з жахом згадує жінка. — Викликали швидку. На жаль, лікарі вже нічим зарадити не змогли.  Констатували смерть. Прибула поліція. «Та він весь у трупних плямах…» — почав ледь не підозрювати нас у лихому криміналіст. Ми пояснили, що це синці після побоїв. Розповіли все, що сталося з ним раніше. Доправили тіло до моргу.

Після розтину патологоанатом повідомив нам, що в Олександра був крововилив у черевну порожнину, поламані ребра, перелом основи черепа… Експерт дивувався, що чоловік з такими серйозними травмами ще прожив десять днів, що не просив про порятунок, не їхав до лікарні. Сама дивуюся, що він так терпів… Шкодую, що не змусила його все-таки поїхати до медзакладу. Олександр був сильної статури, раніше займався фехтуванням, був майстром спорту. Вочевидь, організм був витривалий, тому тримався з останніх сил… Чоловік працював в охоронній фірмі. В робочі дні не вживав алкоголю, хіба іноді на вихідних міг відпочити з друзями. Так і тоді вийшов з дому. Проте навіть не пригадував, куди ходив…

Матері чоловіка Валентині Юріївні 70 років. Вона вже не має сил піти до магазину, ледве по хаті пересувається, тому не в змозі добиватися правди у правоохоронних органах. Маю за обов’язок зробити це задля його світлої пам’яті. Разом ми жили від 2002-го року. У поліції прийняли мою заяву, внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Спершу мене відфутболювали, адже я неофіційна дружина, та все ж мені з адвокатом вдалося довести, що я потерпіла у справі. В Олександра є син від першого шлюбу, але він не цікавиться ходом розслідування. Минуло чотири місяці, нам і досі нічого невідомо. Змінилося троє слідчих. Щоб оголосити комусь підозру, повинен бути висновок судово-медичної експертизи, проте його чомусь досі нема. Можливо, вже когось покривають, тому зволікають… Кажуть, що по справі є двоє підозрюваних. В одного із них нібито знайшли телефон Олександра, в іншого — гроші та особисті речі. Нібито був слідчий експеримент, але правда це чи ні, наразі не знаю. Наскільки відомо, мій чоловік того дня вийшов із будинку з сусідом з іншого під’їзду. Намагалася щось довідатися у нього. Мовчить… Може, знає, але боїться. Каже, що вони були в одній компанії біля ставу, потім ще хтось підійшов до них…

Боляче про це все говорити… Вірю, що винуватці будуть покарані.

За коментарем «НОВА…» звернулася до відділу комунікації поліції Тернопільської області.
— За даним фактом порушено кримінальне провадження, дані внесено до ЄРДР. Слідчі очікують на висновок судово-медичної експертизи, яка встановить причину смерті потерпілого. Після того буде вирішено питання щодо оголошення підозри. Слідство наразі розглядає дві версії причини смерті — побиття або отримання травм через необережність, — повідомив начальник відділу комунікації ГУНП в Тернопільській області Сергій Крета.