Якщо два попередні засідання були перенесені через хворобу адвоката одного із підсудних, то це засідання теж було на межі зриву, адже із судового процесу несподівано вибув адвокат Ігор Чайка, який представляв державне обвинувачення. Утім, обласна прокуратура оперативно призначила нового прокурора — Романа Чапаєва. Останній буквально за два дні ознайомився зі справою і вступив у процес. Такий непередбачуваний поворот щодо зміни представника державного обвинувачення зумовлений резонансною подією, пов’язаною із Ігорем Чайкою — його підозрюють у пораненні батька, 55-річного В’ячеслава Чайки,  — ветерана міліції, колишнього начальника управління МВС у Рівненській області, та вбивстві мачухи, 43-річної Віти Шаблій — адвоката, екс-кандидата у мери Дубно від «Свободи». Фатальний випадок стався 1 квітня у місті Дубно.

Поява у залі Зборівського районного суду нового прокурора, а з ним і слідчого, який вів справу, викликала у підсудних дещо дивну поведінку. Вони нервово заметушилися, почали виймати з пакетів файли з матеріалами справи, один підсудний заповзявся читати Кримінальний процесуальний кодекс України. «В глаза мнє посмотрі!» — ледь не з погрозами вигукнув один із компанії за ґратами до слідчого. Присутні були здивовані такою риторикою.

На початку засідання адвокат головного фігуранта по справі (організатора) подав клопотання про те, що нібито судовий процес відбувається несправедливо — з порушенням принципу змагальності сторін, нібито здійснюється фізичний тиск на підсудних (мав на увазі «криваву» акцію «Правого сектору»), політичний та журналістський тиск. Захисник також висловив претензії щодо порядку дослідження доказів та відсутності списку свідків, а ще наголосив, що для підсудних принизливо перебувати у клітці, як варіант, запропонував посадити їх поруч із захисниками у залі.

З висловленими у клопотанні претензіями не погодився прокурор, наголосивши, що докази, безумовно, будуть належно досліджені, що підсудних утримують в умовах, передбачених судом, а також нагадав про право гласності. Вислухавши думки сторін, суд лише частково задовольнив згадане клопотання — у частині додержання порядку дослідження доказів та формування списку свідків, яких згодом буде допитано.

Отож, як би не подобалася підсудним присутність у залі активістів та журналістів, їм доведеться звикати до вимушеної «публічності». Звісно, вони б хотіли, аби все відбувалося за зачиненими дверима, аби громадськість нічого не знала про деталі справи. Вигороджуючи себе, нині вони читають довгі петиції про презумпцію невинуватості, про гідність людини. Але як їм відкривається рот виголошувати такі промови, якщо у справі більш, ніж достатньо доказів того, що саме ці «захисники прав» жорстоко вбили Віталія Ващенка? Невже вони досі не зрозуміли, що забрали життя великого патріота Тернопільщини, незламного борця за справедливість, а цим самим завдали великої втрати усій громаді нашого краю? Власне, тому тернополяни мають право знати правду про суд над вбивцями, мають право домагатися справедливого покарання для них.

Прокурор Роман Чапаєв представив на засіданні частину речових доказів, які підтверджують причетність підсудних до злочину, зокрема їхній одяг, знайдений в автомобілях, якими вони користувалися, телефони, вилучені у них під час затримання. Організатор, два виконавці та посередник упізнали свої речі в запечатаних слідством пакетах — буквально «посортували» гардероб на чотирьох, але вперто наполягали на тому, що більшість одягу не має стосунку до злочину, оскільки на ньому не виявлено крові, а тому просили повернути. Однак прокурор пояснив їм, що речові докази вказують на беззаперечний взаємозв’язок підсудних. Були представлені у суді й речі зі слідами крові загиблого. Один із підсудних не заперечив, що закривавлені шорти належать йому. Підозрюваний в організації вбивства під час огляду речових доказів не стримував емоції, ледь не зривався, «відстоюючи» кожні свої штани та кожну футболку. Такі його старання спрямовані передусім на те, щоб наголосити, нібито «на ньому немає крові», але ж організація вбивства — це і є вбивство, хоча й чиїмись руками. «Хвилююся, аби все було правильно зафіксовано», — так пояснив свою емоційність підсудний. Оскільки за його плечима — кримінальне минуле, то у суді почувається «як риба у воді», знає усі тонкощі захисту. Його активність іноді переходить межі — окрім того, що безперервно вказує прокурору, що той має робити, він ще й перебирає на себе обов’язки головуючого.

На наступних судових засіданнях сторона обвинувачення надасть інші вагомі докази по справі, зокрема відео із камер спостереження, відеозапис зі слідчого експерименту, розшифровку телефонних дзвінків, ну і, звісно, важливими будуть покази свідків по справі.

Зборівський районний суд продовжить слухання справи щодо вбивства Віталія Ващенка 20 квітня о 12 годині.