За його словами, такий стан справ ставить під сумнів майбутню діяльність новоутворених територіальних громад. Серед цих одинадцяти, зокрема, і Тернопільська область, яку також згадано серед тих, що зволікають. Щоб з’ясувати ситуацію, ми звернулися до начальника управління містобудування ОДА Володимира Харченка.

— Насправді ми подали перспективний план розвитку громад на розгляд Тернопільської обласної ради ще в липні, — пояснив Володимир Харченко, — але тоді депутати його відхилили, висловили ряд зауважень і відправили на доопрацювання. Оновлений план ми подали на сесію облради, що відбулася у п’ятницю, 4 листопада, і цього разу депутати його затвердили. Тепер справа за Кабінетом Міністрів — очікуємо, що вже у середу, 9 листопада, розглянуть наш документ і винесуть вердикт. Річ у тім, що оновлений перспективний план, крім уже затверджених і діючих 26-ти громад, буде містити ще десять нових, які, за рішенням ЦВК, підуть на вибори 11 або 18 грудня. Саме до завершення виборів у цих десяти громадах Кабмін і має затвердити наш перспективний план. Це потрібно для того, щоб новоутворені громади мали змогу отримати на наступний рік освітню, медичну та базову субвенції з Держбюджету, а також, сподіваємося, субвенцію на реалізацію інфраструктурних проектів. Отож, поки що жодної загрози зриву цих процесів немає, ми вписуємося в терміни, поставлені для нас Кабміном. Хочу наголосити, що створення громад є “живим процесом”. Успіхи реформи децентралізації вже відчувають місцеві мешканці. Хочеться йти вперед у цьому процесі, але водночас слід усвідомлювати важливість дотримання процедурних моментів та законодавчих вимог.

Серед десяти нових громад Тернопільщини, які і підуть на вибори у грудні, — Борщівська, Більче-Золотецька та Трибухівська (Борщівський р-н); Залозецька (Зборівський р-н); Великодедеркальська (Шумський р-н); Вишнівецька та Черниховецька (Збаразький р-н); Гримайлівська та Коцюбинська (Гусятинський р-н); Борсуківська (Лановецький р-н). Загалом об’єднуються 39 міських, сільських та селищних рад, 61 населений пункт та 57 тисяч населення. Крім того, на утворення претендували ще три громади — Зборівська, Товстенська та Хоростківська, але у зв’язку з тим, що вони розташовані на території двох районів, їм було відмовлено до ухвалення закону, який це дозволятиме. До речі, відповідний законопроект уже внесений на розгляд Верховної Ради.

— Ми діємо у тій ситуації, яка склалася, — наголосив Володимир Харченко. — Звісно, хотілося б, щоб перспективний план був ухвалений обласною радою раніше, і ми влітку зробили таку спробу. Тоді план містив 49 громад і покривав практично всю територію області, однак депутати його відхилили. Тепер маємо новий варіант, але він, звісно, також проміжний.

Як пояснив Володимир Харченко, поки що перспективний план (26 діючих громад і 10 новоутворених) охоплює третину території і населення області. До цього часу не утворені ще громади навколо таких потужних центрів, як
м. Тернопіль, м. Чортків, м. Бережани, м. Кременець, м. Ланівці, м. Монастириська та ін. Важливо пам’ятати, що об’єднання громад не повинно перетворюватися в реформу “для галочки”. Це відповідальний і копіткий процес, адже кожне таке об’єднання відкриває як широкі перспективи для розвитку територій, так і накладає певні зобов’язання. Тернопільщина зарекомендувала себе лідером у реформі децентралізації і ми жодним чином не зупинятимемося на досягнутому.