Уже понад десять років він займається організацією концертів зірок української естради, є власником нічних клубів, мав заклади харчування. Упродовж трьох останніх років життя Кузьми Скрябіна працював у його команді, нині співпрацює з гуртом «Беz обмежень». Неодноразово вів передвиборчі концертні кампанії депутатів Верховної Ради. Нині Ігор мешкає у Львові, але щоразу навідується на малу батьківщину. З дружиною Оксаною виховують двох донечок.

Проте таке насичене життя нашого земляка не дає спокою чортківським недоброзичливцям. Місяць тому на його подвір’я підкинули похоронний вінок із написом: «Дорогому Ігорю від колег». А нещодавно центр Чорткова обклеїли листівками такого змісту: «Ігор Скрипка — аферист, людина без усяких моральних принципів. Будьте обережні!» Коли увесь райцентр активно обговорював такі неадекватні витівки, підприємець написав відвертий пост у Фейсбуці, у якому висловив припущення про можливих зловмисників. Днями він звернувся із заявою до правоохоронних органів.

— Це вже переходить усі межі! Оцінку діям негідників мають дати поліція і суд, — каже Ігор. — Звісно, не можу стовідсотково стверджувати, хто це зробив, але у мене є обґрунтовані підозри. На Чортківщині я ні з ким не ворогую, крім двох осіб, яких мав необережність допустити у своє оточення. Це — Артем Савчук і Михайло Солтис. У Чорткові маю нічний клуб «Center Club». Якийсь час вони працювали у мене охоронцями, але, вочевидь, захопившись фільмом «Бригада», почали чинити дурниці… Коли я придбав автомобіль, помітив, що хлопців «тисне жаба». Почали натякати, мовляв, ти добре заробляєш, а все завдяки нам, бо ніхто тебе не зачіпає. Я посміявся з того. Потім почали ображати персонал — побили бармена, мали конфлікт із людиною, яка керує світлом, через що той чоловік пішов. Почали вилазити на голову. Власне тому я вирішив попрощатися з ними торік у серпні. Виплатив зарплатню і подякував за роботу. Але вони почали чинити випади… Я заборонив впускати їх до клубу. Проте один із хлопців якось прийшов до закладу, пригрозив касирці й виніс кальян вартістю 4000 грн. За цим фактом було порушено кримінальне провадження, я надав записи відеокамер, є покази свідків. Коли «бригада» зрозуміла, що «пахне смаленим», віддали мені 2000 грн. Пошкодував я їх і попросив закрити кримінальне провадження. Думав, що нарозумляться, але ж ні…

Місяць тому моя мама знайшла на подвір’ї… похоронний вінок. У неї піднявся тиск, три дні мені нічого не розповідала. Телефонувала з дивними запитаннями: «Як твої справи? Чи все добре у бізнесі? Мені погані сни сняться…» Мене це дивувало, бо я з мамою ніколи не вів таких розмов. А потім врешті зізналася, просила бути обережним…

Мама Ігоря пані Ірина досі з жахом розповідає про дивну «знахідку».
— Обходила я вранці господарку і побачила біля хвіртки… вінок, — розповідає жінка. — Дивлюся, на стрічці пише: «Дорогому Ігорю від колег». Стало не по собі… Не хотіла, щоб син хвилювався, тому заховала вінок. Подумала, що якісь вороги залякують. Але за кілька днів все ж зізналася синові, щоб розумів, що хтось задумав лихе…
Але й на цьому не закінчився тиск на Скрипку. На третій день різдвяних свят хтось розклеїв Чортковом листівки з образливим текстом на адресу підприємця. Вранці йому почали телефонувати здивовані друзі.
— Того дня я організовував важливий концерт у Львові, а тут телефон розривається, — згадує Ігор. — Розповіли, що сталося. Я відразу зрозумів, чий це «почерк», адже саме Михайло любить повторювати зворот «людина без усяких моральних принципів». Обізвали мене «обманщиком», «аферистом»… Це зачепило. Я попросив колег поздирати «оголошення». Було їх з пів сотні. А потім я написав пост, щоб відверто все пояснити мешканцям Чорткова. Серед моїх друзів у соцмережі — багато відомих людей, висловили слова підтримки. Мені порадили написати заяву в поліцію.

Два молодики, яких я підозрюю у негідних вчинках, перед тим часто телефонували до мене і… вимагали гроші. Один хотів за «кришування» по 10 тисяч гривень щомісяця, другий — 5-6 тисяч. Я відмовився платити. Це їм не сподобалося, бо хочуть гарно жити, відвідувати спортзал, кататись на авто, при цьому не особливо трудитися. «Ти мені винен зарплату по охороні», — зателефонував якось Артем. «Яку зарплату? Я з тобою розрахувався. Навіть не думаю щось платити!» — відповів я. Не маю перед ними жодних зобов’язань. Стараюся чинити чесно, бо мені дороге моє ім’я. Не хочу мати справу з такими непевними людьми. Мене запитують, невже у Чортків повернулися бандитські 90-ті.

Насправді хлопці чинять це через дурість… Займаються фрі-файтом, спілкуються з сумнівними особами, і уявили, що вони круті. Проти одного з учасників цієї «спілки» порушено кримінальне провадження за побиття, справа тягнеться вже два роки… Можливо, для когось страшно виглядає ситуація з вінком і образливими «оголошеннями». Проте я не боюся залякувань. Єдине шкода, що мої рідні пережили стрес. Після того я набрав до Артема і запитав, чи вони мають розум. «Ми таким не займаємося», — відмахнувся. Прикро, що я свого часу довіряв їм. У них було чимало витівок у Чорткові, але все їм сходило з рук… Цього разу я доведу справу, щоб зрозуміли, що за кожну протиправну дію потрібно відповідати.

За коментарем «НОВА…» звернулася також до Михайла Солтиса:

— Між нами з Ігорем нема конфлікту, просто він винен нам гроші. Мій товариш Артем вклав понад десять тисяч доларів у бізнес разом із Ігорем. Звідки мав гроші? Це його заощадження, можливо, позичив у батьків. Ігор зобов’язався повернути йому і віддає помалу. А я був суборендарем барної стійки в клубі до грудня минулого року. Ігор доплачував мені за це до зарплати по 3 тис. гривень. Та коли я звільнився і переїхав в інше місто, він перестав платити. Через це маю певні втрати. Так, між нами зі Скрипкою були усні домовленості, не маємо документального підтвердження про зобов’язання, але як доказ є листування з ним через інтернет, скріни, аудіозаписи. Від нього ніхто не вимагав грошей, він повертав те, що винен. Каже, що я вкрав кальян, але це неправда — я прийшов і орендар дозволив взяти. Це був клубний кальян. Чому я забрав? Бо Скрипка не виплатив мені близько 9 тисяч гривень. Ті кальяни придбані за кошти мого товариша і я мав право їх взяти. Ігор нині нас безпідставно звинувачує, у місті в нього і без нас багато ворогів. Тоді, коли розклеїли листівки, я був у Івано-Франківську.