Днями інтернет облетіла новина про те, що шукають рідних тернополянина Юрія Голода, який 25 жовтня помер в Іспанії. Чоловікові було 53 роки. Оскільки він сам перебував на чужині, не часто спілкувався з рідними, тому друзі не відразу змогли повідомити їх про непоправне. Вирішили поховати тернополянина в Іспанії, оплатили оренду гробівця на сто років. Як вдалося дізнатися журналістам «НОВОЇ…», рік тому Юрій поїхав за кордон лікуватися від онкології. Мужньо боровся з недугою, але останнім часом його стан різко погіршився, лікарі не змогли вже нічого вдіяти.
У тюремній камері познайомився з… Христом
У Юрія далеко неідеальна біографія: 29 років був наркозалежним, шість разів судимий, 17 років відсидів за ґратами. Проте сім років тому він змінив своє життя, оселився в християнському реабілітаційному центрі «Жива вода» у Вишнівці. На youtube-каналі центру є відео, зняте три роки тому, в якому Юрій розповідав про своє навернення до Бога.
— Своє життя я протратив, бо жив без Бога. Чув, що є якийсь дідусь угорі, який дивиться за мною, але не знав, що Господь — живий. Ісус привів мене до реабілітаційного центру. Інакше не знаю, чи я би нині був живий. 29 років я коловся, шість разів був судимий, 17,5 року відсидів у тюрмі, — не приховував чоловік своє минуле. — Праця, яку ми, колишні наркомани, виконуємо в реабілітаційному центрі, повертає нас до життя. Бог поставив у наших серцях свій трон і ми радіємо кожному дневі. За беззаконня я платив життям і здоров’ям. Зруйнував усе, що збудували мої батьки. Не поважав ні батька, ні матір, хотів бути самостійним. Але все, що знайшов у світі, це — порожнеча. Життя деяких моїх друзів-наркоманів було, мов спалах, — загоралося і гасло. Хоча тюрма — це беззаконня, але там я задумався над сенсом життя. Завдяки тюрмі Бог зупиняв мене, відкривав мої духовні очі. Під час кожного мого ув’язнення показував, що існує інший світ. Саме в тюрмі я познайомився з Христом. Мені випало сидіти в камері з беззаконником, який вчинив два вбивства. Відбуваючи 15-річний термін, той чоловік увірував. Був зі мною щирий, відкритий. Я почув від нього про Бога і це проросло в моєму серці. У 2013-ому я вийшов на свободу. Радію, що нині гріх не має наді мною влади. Господь преобразив мене, повернув дружбу з рідними. Я з багатодітної родини, був сьомим у батьків. Коли втратив усе, рідні махнули на мене рукою. Зараз спілкуюся з братами і сестрами. Батьків, на жаль, уже нема. Мені було 46 років, коли я навернувся. Дякую Богові за цей шлях. Кожен із нас колись зустрінеться з Ним і дасть відповідь за своє життя…
Попри невиліковну недугу, служив іншим
Як розповіли українці з іспанського міста Мурсія, де жив і лікувався Юрій, попри важку недугу, він до останнього підтримував інших. «Про його життя можна знімати фільм», — сказала одна його знайома. Українці оголосили про збір коштів на оплату гробівця, де спочинуть останки Юрія. Вдалося їм також сконтактувати з сестрою покійного. Сумують за Юрієм нині і моляться за нього в реабілітаційному центрі «Жива вода» у Вишнівці.
— Юрій сім років служив Господу, служив наркозалежним, був завгоспом у реабілітаційному центрі «Жива вода», вів облік господарства, трудився на славу Божу, — розповів волонтер Максим Кущ. — До того він був бандитом, беззаконником. Коли прийшов до нашої церкви християн віри євангельської, його життя змінилося: примирився з Богом, покаявся, почав служити Господу. Менше двох років тому в Юрія виявили онкологічне захворювання, він терпів сильний біль. Наші друзі з Іспанії, зокрема, пастор церкви в Мурсії невіста Христа Юрій Савін, захотіли допомогти йому, запросили туди на лікування. Ми виготовили для Юрія документи і відправили за кордон. Спільнота в Мурсії допомогла отримати програму безкоштовного лікування, його госпіталізували. Невдовзі Юрієві стало легше, але останнім часом хвороба почала прогресувати і він пішов до Господа… Його похованням заопікувалися друзі, та й загалом українці в Мурсії не залишилися байдужими в цій ситуації. Юрій завжди був добрим і відвертим.
Він прийшов до Бога, покинув грішне життя, допомагав пізнати Господа іншим людям. Ми зідзвонювалися з ним упродовж його перебування за кордоном, спілкувалися. Юрій не зациклювався на своїй хворобі, молився за ближніх, до останнього дня проповідував Євангеліє.
— Сумна звістка: брат наш в Господі Юрій Голод відійшов у Вічність в лікарні Аріксака Мурсія. Він усе-таки побачив море своїми очима, чого так хотів. Сумуємо, брате, за тобою. Вічна пам’ять про тебе завжди буде в наших серцях, — написав у соцмережі пастор Юрій Савін.
Джерело: НОВА Тернопільська газета