Більше року він воював на Донбасі, горів у танку, отримав контузію. Бог беріг його — повернувся додому, мав багато планів, але…

Інцидент стався у червні 2017-го. Тієї злощасної ночі учасник АТО таксував, з ним були його майбутня дружина і її подруга. Захмелілі молодики зупинили авто біля дівчат, кликали «покататися», але вони відмовилися. Компанія наполягала. Олександр заступився за дівчат, розгорівся конфлікт, який закінчився бійкою… Сили були нерівні — учасника АТО добивали… Після того він кілька днів був у комі, тривалий час лежав у лікарні, але здоров’я так і не відновив. Покидьки переламали Олександрові череп — медики вставили на пів голови пластину. Думав, що одужає, повернувся на роботу. 5 лютого 2019 року одружився, а 22 лютого раптово помер…

За побиття Олександра судили чотирьох мешканців Ланівців — Михайла Гінду, Миколу Загаєвського, Віталія Замойського і Вадима Скакуна. Лановецький районний суд призначив трьом підсудним покарання у вигляді обмеження волі на три роки, а четвертому — на чотири роки, проте відразу ж застосував до усіх Закон України «Про амністію 2016 року», оскільки у них є неповнолітні діти. Батько Олександра Цюха оскаржив вирок в апеляційній інстанції. Хмельницький апеляційний суд прислухався до аргументів потерпілого і повернув на повторний розгляд. Справу Цюха відправили до Шумського районного суду. Проте суддя Олег Ковтунович хотів узяти відвід передусім через резонанс справи, але Кременецький районний суд відмовив йому. Побратими Олександра Цюха відстоюють справедливий розгляд.