У корейському Пхенчхані стартували чергові зимові Олімпійські ігри. Навряд чи нашим уболівальникам варто було там сподіватися на якісь грандіозні здобутки — вже в минулому часи, коли українці у 5-6 зимових видах спорту боролися на рівних з лідерами і навіть здобували медалі. Тепер наші спортсмени якщо й виступають у найпрестижніших змаганнях (частіше їх участь завершується на ранніх стадіях кваліфікації), то радше борються за те, щоб не посісти останнє місце. Надія в стартові дні була хіба що на біатлоністів, але їх виступ нагнав на всіх чорну нудьгу…

Спринт і гонка переслідування, якими традиційно відкривається олімпійська біатлонна програма, ніколи не входили до пріоритетних видів для наших спортсменів, тому вимагати від них здобутих нагород у стартові дні ніхто й не збирався, але гідного виступу таки чекали. Однак не дочекалися…

Нині багато експертів намагаються порівняти результати перших стартів з виступом українських біатлоністок у Сочі’2014. Мовляв, там українки теж спочатку не феєрили, а здобута Вітою Семеренко бронзова нагорода радше виняток. Насправді це, м’яко кажучи, не так. Наприклад, у спринтерській гонці чотири роки тому вся українська четвірка (сестри Семеренко, Джима і Підгрушна) були в 30-ці кращих за швидкістю проходження дистанції (потужна нині німкеня Далмаєр, яка в Пхенчхані здобула вже дві золоті медалі, посіла тоді, для прикладу, 41-ше місце), а Валя посіла навіть 12-те місце. Дівчата програвали найшвидшим біатлоністкам лише 2-4 секунди на одному кілометрі, що дуже мало. Тобто функціональна готовність була на найвищому рівні і пізніше це вилилося в естафетне золото.

Що ж ми маємо нині? Найкращою за швидкістю серед українок у спринті була Віта Семеренко — 27 місце і понад хвилина відставання (майже 10 секунд на кілометрі). У інших — значно гірше. Ці цифри підтвердилися й у гонці переслідування.

У чоловіків Дмитро Підручний, стріляючи швидко і 100-відсотково влучно, приходить на фініш за межами першої двадцятки. На будь-яких інших змаганнях такий показник стрільби дав би йому можливість боротися за медалі, а тут він на короткому колі програє лідерам по півхвилини. А інші ще й стріляють далеко не ідеально.

Ось такий побіжний аналіз вже показує, що на Олімпіаді, де більшість спортсменів з інших команд показують найкращі результати, наша збірна виступає, м’яко кажучи, не на піку форми і далека від перспектив боротьби за медалі. Так, це лише старт Ігор, і хочеться сподіватися, що тренерському штабу вдасться виправити ситуацію. Були проведені гірські збори і команда ще може розбігтися. Таке бувало, і як не згадати перевтілення того ж Володимира Семакова, який на одному з цьогорічних етапів Кубка світу «завалив» українську естафету, «привізши три хвилини», а вже за тиждень був 12-им у спринті, змагаючись з найсильнішими біатлоністами світу. Хочеться, щоб схожа казка відбулася зі збірною України і на Олімпіаді. Наприклад, Юлія Джима, яка лише дебютуватиме на Іграх 14 лютого в індивідуальній гонці (старт о 13.05), цілком може продемонструвала найкращі можливості.

З Юлією Джимою, до речі, з вини тренерського штабу, сталася дуже прикра ситуація. Як відомо, вона посідає 16-те місце в загальному заліку Кубка світу. На Олімпіаді 15-ох кращих з цього рейтингу допускають до участі в мас-старті (там стартують лише 30 кращих біатлоністок світу), а інших 15-ох відбирають на основі трьох перших олімпійських гонок. Після того, як МОК не допустив до участі в Іграх росіянку Юрлову, яка посідала місце вище Джими, наші функціонери вирішили (очевидно, нікого навіть не запитавши), що тепер Юля автоматично піднялася до 15-ки кращих і забезпечила собі місце в мас-старті. Тому було вирішено, що Джима пропустить спринт і гонку переслідування, щоб краще підготуватися до індивідуальної гонки, мас-старту та естафет. Та насправді виявилося, що Юрлову хоч і виключили, але Джиму замість неї не додали, вирішивши відібрати 16 учасниць мас-старту на основі олімпійських гонок. Тепер Джима в дуже скрутному становищі, і для того, щоб потрапити до мас-старту, їй необхідно дуже сильно виступити в індивідуальній гонці (фінішувати в п’ятірці кращих). Тобто будь-який зрив у стартовій для Джими олімпійській гонці автоматично викреслить її з учасниць мас-старту, де вона також мала б непогані шанси на успіх. Просто безглузда ситуація…

Та якщо в біатлоні у нас, хоч і сумнівні, але є бодай якісь перспективи, варті принаймні того, щоб їх згадати, то в інших видах спорту, як і очікувалося, повний штиль. Ось, наприклад, учорашній виступ лижників у спринтах: 54 і 56 місця у жінок та 71 і 74 місця в чоловіків. Наші спортсмени борються на своєму рівні, але навіть суперблискучий та супервдалий виступ і фініш у 20-ці кращих навряд чи викличе захоплення у вболівальників або буде відзначений на урядовому рівні.

Наразі з п’яти тернополян стартували на Олімпіаді вже троє. Та якщо для біатлоністів Дмитра Підручного (21 місце в спринті та 34-те в гонці переслідування) і Насті Меркушиної (55-те місце в спринті та 46-те в гонці переслідування) кращі виступи, сподіваємося, ще попереду, то для саночника Андрія Мандзія Олімпіада фактично завершилася вже в першому заїзді, коли він перекинувся з санок. Хоча Андрій, продемонструвавши дивовижну координацію, зумів їх упіймати на швидкості понад 100 км/год. і навіть заліз назад та фінішував, але втрачено було вже дуже багато. Навіть непоганий виступ у двох наступних заїздах (фінішував на межі 20-ки кращих) не дав йому змоги в підсумку піднятися з останнього, 40-го місця.

У другий олімпійський тиждень чекаємо поліпшення результатів у біатлоні, а також вдалих виступів у фристайлі (особливі сподівання на майстра акробатичних стрибків Олександра Абраменка), фігурному катанні та скелетоні. До вашої уваги календар виступів тернополян і найбільш перспективних спортсменів України.