Колишній президент Франції Франсуа Олланд описав у своїй новій книзі “Уроки влади” те, як у лютому 2015 року узгоджували та підписували Мінські угоди. “Це було в самий розпал кризи”, — зазначив Олланд, описавши низку деталей зустрічі за участю Петра Порошенка, Ангели Меркель та Володимира Путіна. Уривки із книги “Уроки влади” опублікував “Тиждень”.
“Наміри Володимира Путіна були цілком очевидними. Він хотів зберегти свій вплив на російськомовні регіони та максимально послабити проєвропейську владу в Києві. Після провалу режиму припинення вогню бої між українським військом та парамілітарними сепаратистськими загонами спалахнули з новою силою”, – мовиться у книзі Франсуа Олланда.
Він зазначив, що західні переговорники сподівалися “припинити стрілянину та знайти компроміс, який би зберіг територіальну цілісність України”. Проте конференція тривала нескінченно і була безрезультатною: це відповідало цілям російської сторони.

“Я швидко зрозумів, що Путін хоче виграти час і відтермінувати припинення вогню на якомога пізніший час, щоб дати змогу сепаратистам оточити українську армію і завоювати додаткові позиції. Разом із Анґелою Меркель ми пропонуємо відновити переговори у вужчому форматі, відмовитися від вечері та якнайшвидше взятися до роботи”, – згадує тодішні події екс-президент Франції.
Згідно зі спогадами Олланда, першу чернетку майбутньої Мінської угоди писала канцлер Німеччини Ангела Меркель.

«Вона нікому, навіть своїм радникам, не дозволяла формулювати статті угоди. Такий у неї темперамент і така методика: вона дуже серйозна, старанна та пильна. Порошенко з Путіним постійно підвищували голос один на одного. Російський президент так рознервувався, що почав погрожувати остаточно розчавити військо свого візаві. Цим він виказав, що російські війська на Сході України є. Путін спохопився та взяв себе в руки”, – мовиться у книзі екс-президента Франції.
“Порошенко невідступно боронив суверенітет своєї країни, тоді як Путін домагався автономії для повсталих провінцій і хотів відтягти припинення вогню ще на три тижні. Він був настільки негнучким, що заперечував свій прямий зв’язок із ватажками сепаратистів, казав, ніби не може за них вирішувати, вимагав, щоб із ними проконсультувалися”, – йдеться у книзі “Уроки влади”.
Зазначимо, що Франсуа Олланд також прямо визначив винних у збитті літака МН-17 у небі над Донбасом: “За кілька місяців до переговорів, у липні 2014-го, ракета, випущена проросійськими бойовиками, ненавмисне збила в районі Донецька літак Malaysia Airlines, позбавивши життя 298 пасажирів, із яких 80 були дітьми”.

Щодо укладення Мінських угод, то екс-лідер Франції наголосив, що просувалися вони дуже повільно, із купою заперечень, які було непросто узгоджувати.
«О сьомій ранку, після безсонної ночі, Путін і далі чіплявся за те, щоб перенести припинення вогню на пізніше. Щоб домогтися результату, ми аргументували антиросійськими санкціями, що вже проголошені. Він вдавав, ніби не розуміє або не чує, про що ми. Врешті узгодили, що припинення вогню настане через чотири дні, після цього – відведення важкої зброї та обмін полоненими. Автономію провінцій відхилено. Аж раптом Путін заявив, що треба проконсультуватися з ватажками сепаратистів. Їхні емісари теж у Мінську. Де саме? У якомусь готелі чи в сусідньому з нами кабінеті? Принаймні ми їх так і не побачили», – зазначив Олланд.
Він також згадав, що Путін пішов, а Меркель, Олланд та Порошенко трохи задрімали у кріслах. О 9:00 стало відомо, що сепаратистам угода не підходить. Проте Меркель та Олланд повинні були поспішати, бо настав час повертатися до Брюсселя.

“Ангела Меркель крижаним тоном пообіцяла Путіну тривалу ізоляцію. Той завагався та все шукав, як виграти час… Його мета – максимально послабити Київ, сподіваючись згодом побачити при владі команду, поступливішу російським інтересам і віддаленішу від Євросоюзу. Найбільше він не хоче вступу України до НАТО та отримання нею зброї, яка могла б змінити баланс сил. Путін виходить зателефонувати. Через кілька хвилин повертається і повідомляє, що сепаратисти – ті самі, про яких він казав уранці, що, мовляв, їх не знає, – згідні”, – мовиться у спогадах екс-лідера Франції.
Відійшовши від великої політики, Франсуа Олланд робить висновок: “Компроміси, що їх ухвалюють під гарячу руку, необхідні, але вони не вирішують суті проблеми: крихкий мир встановлюється, нав’язані росіянами реалії стають нормою. Війну вдається вповільнити, але домінування вкорінюється. Путін залякує, щоб зручніше вести переговори. Він не завойовує, а відкушує території, ковток за ковтком”.