Три роки тому 13 га трав’янистої землі, де з давніх-давен люди випасали корів, віддали лісовому господарству. Місцеві мешканці дізналися про це лише торік, відтоді намагаються повернути пасовище. Неодноразово відбувалися збори села, приїжджали представники лісництва, земельники з громади, але чіткої відповіді, чому так сталося, не давали. Лише днями в районному геокадастрі показали карту меж села, а документів про зміну цільового призначення земель досі не надали. Питання Деренівки не винесли на сесію міськради. Мешканці налаштовані рішуче — якщо їм не повернуть пасовище, будуть перекривати дорогу.
«Споконвіків на горі випасали худобу»
31 березня люди вчергове прийшли на збори до сільської ради. Староста села Марія Лучка повідомила, які документи вдалося знайти щодо пасовища на пагорбі. Про необхідність збереження пасовища висловились мешканці села. Марію Лучку призначили старостою в лютому цього року. Раніше старостою була Галина Куцло, а інтереси села в Теребовлянській міській раді упродовж минулої каденції представляв депутат Мирослав Грицишин. На збори села ні колишня староста, ні депутат не прийшли.

— Торік у червні люди випадково дізналися, що гора вже не належить селу, це викликало величезне обурення, — розповіла Марія Лучка. — Скликали збори, приїжджали представники громади, лісництва, але чітких пояснень не надали. Із ТОДА надійшла відповідь, що дана земля — за межами села, тому рішення про передачу лісгоспу не скасовуватимуть. Тернопільська обласна рада зобов’язала відділ Держгеокадастру Теребовлянського району, нашу міську раду і лісгосп надати нам відповідь. Як виявилося, 17 травня 2018-го ТОДА передала гору в Деренівці в користування ДП «Тернопільське лісове господарство». Але чи справді ця ділянка за межами населеного пункту, не знаємо, бо карту меж села не бачили. Невідомо, на якій підставі й коли пасовище загального користування стало кам’янистим ґрунтом. Крім пасовища площею 13 га, лісництво претендує ще на іншу частину гори, загалом хочуть забрати у села близько 30 га. Одну ділянку нам вдалося повернути в комунальну власність, інша — під питанням. Ну, а це пасовище давно забрали в людей без нашого відома.
— Випасаю худобу на горі. Якщо там насадять ліс, куди діватися? — обурилась Марія Вербовецька. — Не мають права забирати в людей пасовище, змінювати цільове призначення землі. Від нас це приховували. Молодь знайшла в інтернеті, що ділянка має кадастровий номер. Хочемо, щоб пасовище повернули громаді! Зараз пандемія, багато односельчан сидять без роботи, тож могли б тримати корову, мали б молоко, сир, сметану.

— Ще мій дід завжди випасав худобу на цій горі, — розповіла Ольга Сольник. — Упродовж минулого століття це було пасовище, а тепер у нас його забрали. Інше пасовище – за два кілометри. Але мені вже 70 років, а не 20, щоб я могла корову хтозна куди гнати…

— Моїй мамі 83 роки. Згадує, що її батько колись мав на горі город, садив бараболю. Потім землю віддали під пасовище для всього села, — наголосила Люся Вербач. — У міській раді нам тепер кажуть, що гора кам’яниста. Хто їм дав таку інформацію? Там споконвіків — трава, випасають корів. Дивіться скільки у наших господарів худоби (показує список, — авт.). Серце болить, що так чинять із нами. Поверніть людям гору!

«Потрібно садити дерева, щоб поліпшити екологію»
На збори до Деренівки приїхав головний лісничий ДП «Тернопільське лісове господарство» Тарас Криса. Пояснив, що у 2017 році ТОДА прийняла програму розвитку лісового господарства області на 2017-2021 роки, відповідно лісництвам надали вільні ділянки для насаджень.
— Лісистість Тернопільщини нині становить 13 %, це мало, оптимальний показник — 20%. Потрібно насаджувати дерева, щоб поліпшити екологію, — зазначив Тарас Криса. — Стосовно земельної ділянки площею 13 га у Деренівці, про яку порушили питання мешканці села, то у 2018-ому році нам її надали в постійне користування. У статистичній звітності ділянка вказана як кам’янисті відклади, її розпорядником була ТОДА. Зазначу, що дана земля й надалі залишається у власності держави.

Щоб з’ясувати, чи керівництво села знало про передачу пагорба лісникам, журналісти навідалися до колишньої старости та до ексдепутата.

— Із 1989-го до грудня 2020-го я працювала в сільській раді, спершу секретаркою в Довгенської сільській раді, а потім старостою в Деренівці, — розповіла Галина Куцло. — У 2016-ому наші села роз’єднали. Як староста я видавала довідки, робила заповіти, доручення. Усі земельні питання вирішували в громаді. Про гору мені не повідомляли. Про те, що землю передали лісникам, я дізналася від людей.

— Про те, що пасовище вивели за межі села, я не знав, — запевнив ексдепутат Мирослав Грицишин. — Мені взагалі невідомо, в які роки ділянка опинилася за селом. Підтримую ініціативу про повернення пасовища.

Начальниця відділу земельних ресурсів Теребовлянської міської ради Оксана Голяк так прокоментувала дану ситуацію:
— Мешканці Деренівки зверталися до нас із цим спірним питанням. Дана ділянка площею 13 га — за межами села, нею розпоряджалася ТОДА, тому громада не має стосунку до її передачі лісовому господарству.

«За межами села опинилися навіть… будинки»
Журналісти звернулися і до відділу Держгеокадастру в Теребовлянському районі, який після ліквідації району допрацьовує останні дні. Приїхали на зустріч із чиновниками також староста Деренівки та представники села.
Заступник начальника Теребовлянського відділу Держгеокадастру Андрій Гарасюк показав карту проєкту землеустрою меж території Довгенської сільської ради, до якої раніше належала Деренівка.
— Земельна ділянка, яку надали лісництву, знаходиться за межами села. Дана карта розроблена ще в 1991-ому році. Новіших проєктів нема, — зазначив чиновник.

Така проста розв’язка? Але дивує, чому мешканці Деренівки упродовж трьох десятиліть не знали, що пагорб знаходиться за межами села? Чому їм до приїзду журналістів не показали карту і не пояснили все аргументовано? Вочевидь, є якась причина… У вирі цих перипетій люди згадали, що за пагорбом в радянські часи був піщаний кар’єр. Можливо, хтось мав плани його відновити, тому “тримав” землю за межами села. Наразі це лише здогади.

— Нам нарешті показали карту. Чому не зробили цього раніше? — висловила здивування Марія Лучка. — Від червня минулого року люди оббивали пороги кабінетів, але всюди нас відфутболювали. На карті ми побачили, що вся гора вздовж села — за межами. Яким чином тоді одну частину ввели в межі й зробили комунальною? На карті бачимо, що межа села проходить по містку, то виходить, що і будинки під горою — за межами села. Наскільки це правомірно? Чому досі ніхто не відстоював це питання села? Ще потрібно з’ясувати, чому і коли змінено цільове призначення землі. На початок 2016-го за Довгенською сільською радою було 107 га пасовищ: 32 га — у Довгому, решта — в Деренівці. Нині наше село має лише близько 20 га пасовищ, решта — під питанням. Пасовище на горі має належати людям.

— Гора в Деренівці простягається від початку села до кінця, займає близько 40 га. Як без відома мешканців вона опинилася за межами населеного пункту? Якщо нам не повернуть пасовище, будемо перекривати дорогу, знову і знову звертатися до всіх інстанцій. У Деренівці закрили школу, бібліотеку, комунгосп, комбікормовий комбінат, хотіли закрили ФАП. Що тоді молоді робити в селі? — висловився місцевий активіст Михайло Гоц.