Народився Ярослав Мар’янович Бачинський 27 травня 1956 року в с. Бедриківці Заліщицького району. Доля не надто пестила його: оскільки мати важко хворіла на туберкульоз, хлопчика відразу забрали до дитячого будинку у Тернопіль. У 1963 році пішов навчатися до Тернопільської середньої школи-інтернату, що тоді функціонувала в одному з теперішніх корпусів Тернопільського педуніверситету. «У зв’язку з такою життєво вимушеною ситуацією я став тернополянином, чому, власне, дуже радий. Моїми руками та руками моїх колег-однолітків у ті роки були посаджені дерева, які й досі ростуть у парку мікрорайону «Дружба» та обабіч дороги на Львів…» — любив розповідати він. Згодом потрапив до Чортківської школи-інтернату, де здобув середню освіту.

Журналістика вабила змалечку, адже ріс допитливим і дуже любив спілкуватися з людьми. Ще коли навчався у четвертому класі, в молодіжній газеті «Ровесник» надрукували його перший матеріал. Навчаючись у дев’ятому класі, вже був позаштатним кореспондентом чортківської районки, дописував і в інші газети. У той же час почав друкуватися і в обласній газеті «Вільне життя».

Після військової служби у 1977 році вступив на факультет журналістики Львівського університету імені І. Франка. «На моє становлення як майбутнього фахівця масмедійної справи суттєво вплинув наш земляк із Зборівщини заслужений журналіст України Володимир Йосипович Здоровега, який упродовж п’яти років був куратором моєї групи, — згадував Ярослав Мар’янович. — У студентські роки набував як журналістського, так і життєвого досвіду. Доводилося водночас і вчитися, і працювати. Після здобуття вищої освіти працював кореспондентом збаразької районки. Місто і район з великою та славною історією, з чудовими і працьовитими людьми — від рядового аграрія до керівника. І я вважав за честь писати про них».

Згодом працював радіожурналістом у Тернополі, паралельно співпрацюючи з багатьма обласними і українськими виданнями. Разом із творчим побратимом і своїм другом, нині, на жаль, уже також покійним, Степаном Червінським вони об’їздили практично усі села Тернопільщини й зробили багато чудових матеріалів, як друкованих, так і радіоефірних, про людей найрізноманітніших професій. Особливо ж Ярослав Бачинський полюбляв висвітлювати аграрну тематику – був власним кореспондентом всеукраїнської газети «Сільські вісті», співпрацював з багатьма обласними виданнями, присвятивши більшість із своїх публікацій аграріям та загалом жителям села. Вболівав за простих людей. «Я сам виріс в інтернаті, а в цієї категорії людей дуже сильне почуття соціальної справедливості, – зізнавався не раз. – Такі люди завжди виступають борцями за соціальну справедливість. Це стрижневі риси для журналіста».

Впродовж останніх років Ярослав Мар’янович хворів, мав проблеми із серцем, лежав у лікарні.

«НОВА Тернопільська газета» сумує з приводу втрати нашого колеги і щиро співчуває рідним та друзям Ярослава Бачинського.