В очікуванні нових виборів

Уже за кілька днів завершаться виборчі перегони до парламенту. Проте ляльководи виборчих голосів не змовкнуть, а продовжать голосно кричати про “проблеми народу”. Кожен намагатиметься стати головним його «захисником».

Президентська кампанія нещодавно також будувалася на стратегії протистояння “старого” і “нового” . Однак наразі нова адміністрація президента не змогла виконати і третини обіцяного. Зокрема, за даними  соціологічних досліджень, найбільше українці очікували від нового президента зниження тарифів. Натомість “підігріте суспільство” отримало лише жарти й запевнення, що “ніхто і ніколи такого не говорив, а якщо і говорив, то мав зовсім інше на увазі».

Тепер в основі парламентської кампанії — класична схема “добрий цар” і “погані слуги”, де “слугами” виступає “поганий парламент”. Вже сьогодні очевидно, що парламент суттєво оновиться. Більшу частину депутатів за партійними списками проведе «Слуга народу». Але різких позитивних змін, очевидно, не буде. У тому числі — і очікуваного зниження тарифів, бо  на те немає економічних підстав. Відповідно центральна влада намагатиметься продовжити “перезавантаження”, поки зберігається високий рейтинг чинного президента. Поки народові подобається “театральне звільнення” чиновників. Тому вже сьогодні відкрито говорять про місцеві вибори. Очевидно, що новою виборчою технологією стане стратегія “добрий цар” проти “недопрацювань на місцях”.

«Ви порушуйте, а ми покараємо…»

Міну уповільненої дії, яка стане основою політичних репресій проти місцевого самоврядування, заклав учасник виборчих перегонів і чинний прем’єр Володимир Гройсман. Глава уряду основою своєї виборчої кампанії зробив “зниження тарифів”, яке його ж міністри, зокрема, віцепрем’єр-міністр Степан Кубів, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко та міністерка фінансів Оксана Маркарова, розкритикували. Внаслідок такого адміністративного регулювання Україна може залишитися без міжнародної фінансової допомоги, вважають вони. Відтак зупиняться усі програми з впровадження енергоефективності, які можуть дати реальну економію і забезпечити доступні тарифи.

Тернополю, попри труднощі, вдавалося зберегти тепло в оселях людей. Нове ж рішення уряду, за висновками Асоціації міст України, «вимиває» з місцевих бюджетів близько 26 млрд. грн. Це кошти, які могли б піти на дороги, оновлення ЖКГ тощо, але органи місцевої влади будуть  змушені витрачати їх на оплату газу підприємствам, що належать олігархам. Дане урядове рішення фактично ставить громади на межу виживання.

До того всього місцеве самоврядування змушують йти проти закону. Так, ст. 142 Конституції України передбачає, що обов’язок держави — компенсувати витрати органів місцевого самоврядування у разі прийняття централізованих рішень. Тобто, коли уряд підвищує тариф на електроенергію або газ, то він мав би відшкодувати різницю комунальному виробнику тепла, який утримує низький тариф для населення, але платить вищу ціну за електрику чи газ. Те ж передбачає Закон України «Про ціни та ціноутворення». Натомість закон “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачає відповідальність вибраних голів ОТГ, міст та селищ за економічно обґрунтовані рішення. Тобто, голова відповідає, щоб громада не брала на себе зобов’язань, які не може оплатити. Таким чином, урядове рішення створює юридичні передумови для політичних переслідувань місцевих голів. З одного боку, громади ставлять в умови, коли ті змушені відмовитися від розвитку і платити за дорогий газ. А з іншого, — відповідальність за всі негаразди, як-от погані дороги, відсутність інфраструктури, садочків, шкіл, якісного транспорту тощо, “почеплять» на місцевих керівників. Кабмін Гройсмана діє за принципом, мовляв, ми змусимо вас порушити закон, а тоді покараємо публічно…

Українців роблять залежними

Українців прагнуть зробити рабами. Українцям створюють умови для різкого погіршання умов життя, бо в теперішній ситуації є два варіанти.  Перший — коли до зими ми можемо залишитися взагалі без тепла.  Другий — коли міста перестають розвиватися, ремонтувати дороги, вкладати в інфраструктуру, а більшу частину коштів вкладають у тарифи.

В обох випадках ми отримаємо невдоволення людей. І нами так само спробують маніпулювати через телеканали, які сьогодні активно скуповують наближені до кума Путіна Медведчука особи. Спершу гнів людей спробують спрямувати на місцеве самоврядування. З часом, очевидно, цей гнів спрямують на уряд, парламент, президента. Такого соціального збурення Україна може не витримати. Є реальний ризик втратити державу.

Проте є сподівання, що на рівні громади нам вдасться об’єднатися і зупинити не лише “реванш нагорі”, а й спроби руйнування самоврядності, що є основою Української держави. Тому, як би не пафосно це звучало, але саме від підтримки громади свого місцевого самоврядування залежить майбутнє України.

Артем Міщенко