Тому важливо розпочинати лікування цієї патології як можна скоріше, для цієї цілі використовують протидіарейні препарати, такі як Смекта.
Причини виникнення та класифікація
У більшості випадків діарея являється симптомом іншого захворювання чи збою:
- ротавірус;
- ураження інфекційними агентами (віруси, грибки, бактерії та паразити);
- синдром подразненого кишківника;
- рак підшлункової залози, кишківника чи надниркових залоз;
- ішемічна хвороба товстої чи тонкої кишки;
- виразковий коліт;
- отруєння харчовими продуктами;
- ускладнення при хворобі Крона.
Також пронос може виникнути внаслідок алкогольної інтоксикації, тривалого лікування антибактеріальними препаратами чи через постійний стрес.Діарея — стан для якого характерна прискорена дефекація (від 3 та більше разів на добу) з виділенням випорожнень рідкої чи водянистої консистенції у збільшеному об’ємі. При цьому організм втрачає багато води та велику кількість електролітів, що може викликати збій у внутрішніх та міжклітинних процесах. В залежності від тривалості, розрізняють дві форми патології:
- Гостра – триває від 2 до 3 тижнів та виникає внаслідок отруєння чи інфікування патогенними мікроорганізмами.
- Хронічна – пронос спостерігається понад 30 днів. Несе загрозу для життя хворого, розвивається у зв’язку з захворюваннями кишківника.
Остання форма потребує термінового медичного втручання, оскільки вона призводить до дефіциту корисних мінералів та вітамінів, що викликає розвиток анемії.
Клінічна картина
Симптоми що супроводжують діарею можуть відрізнятися в залежності від причини її виникнення:
- отруєння – блювота;
- гастроентерит – блювота, незначне підвищення температури тіла, озноб, біль;
- запальні захворювання кишківника – погіршення апетиту, втрата ваги, судомні болі й дефекації з кров’ю;
- онкологія – різке зменшення маси тіла, рясний пронос водянистої консистенції, спазматичний біль під час випорожнення;
- подразнений кишківник – діарея чергується з запором;
- непереносимість певних продуктів – больові відчуття у животі, підвищене газоутворення.
Також у хворого будуть присутні візуальні ознаки зневоднення й дефіциту електролітів: тахікардія, зниження артеріального тиску, сухість у роті, запалі очі та сонливість. У випадку, якщо розлад триває більше ніж 3 доби, а під час дефекації відбувається втрата свідомості, а в випорожненнях присутні домішки крові, негайно зверніться за медичною допомогою.