Такого немає ніде в Україні: у храмі Преображення Господнього в Зборові встановили унікальний іконостас! Більше двох років роботи, півтори тонни металу для кованого каркасу ручної роботи та неймовірні різьблені ікони – справжнє рукотворне диво! Над його створенням працювали художник-проєктант Віталій Городецький, ковалі майстерні «Нова Кузня», що у Козлові Володимир та Ольга Загребельні і скульптор-різьбяр із Прикарпаття Володимир Кіндрачук.
— Дякуємо Богу, що не тільки храм Преображення Господнього, а й місто Зборів, наша архиєпархія отримали чергову мистецьку перлину задля слави Божої, — зазначає адміністратор протокатедрального собору, декан Зборівський о. Віталій Вовк, якому, власне, і належить ідея встановлення унікального іконостасу.

— Ідея такого іконостасу у мене виникла, ще коли я був студентом, — розповідає отець Віталій. — Навчаючись у Тернопільській вищій духовній семінарії імені патріарха Йосифа Сліпого, уже на старших курсах я зацікавився різьбою, навіть потроху пробував сам різьбити. Тоді, на початку 2000-их років, починало активно розвиватися й ковальство, і в мене виникла думка: було б цікаво скомбінувати кований іконостас із різьбленими іконами. Ідея з’явилась, закарбувалася і чекала свого часу…

Час настав, коли стало зрозуміло, що пора міняти старий, поточений шашелем дерев’яний іконостас у храмі Преображення Господнього. Почали думати, яким би мав бути новий іконостас, і тоді я розповів парафіянам про своє бачення, свою ідею. Тішуся, що вони її підтримали, і ми почали шукати, як втілити задумане в життя. Нелегка, скажу вам, це була справа, але з Божою поміччю все вдалося!

Макет ескізу змінювали вісім разів! Складно було знайти ковалів, які б виготовили каркас: я шукав майстрів по всьому Тернополю, і так і не знайшов — ніхто не був готовий взятися за роботу, бо з таким ще не працювали. Тоді пригадав про талановите подружжя ковалів з Козлова — Володимира та Ольгу Загребельних, з якими колись мали співпрацю на семінарі. Вони і взялися втілити наш досить таки сміливий план у життя…. (Сміється – авт.) Ми затвердили ескіз в єпархії і взялися за роботу.

У той час, коли ковалі працювали над каркасом, ми вже сушили придбані в лісництві липові дошки на різьблення ікон – це доволі тривалий та часоємний процес. Запросили до співпраці талановитого майстра з Прикарпаття Володимира Кіндрачука — він не просто різьбяр, а відомий скульптор, знаний не тільки на теренах України, а й в Європі, куди часто їздить на мистецькі фестивалі. Кілька десятків ікон, що входять до нашого іконостасу, – усі його ручної роботи, виконані у візантійському стилі. Окрім того, що це дуже гарна та якісна мистецька робота, вони є не просто картинами, а — мистецтвом для Бога. І митець, який їх створює, повинен бути не лише неперевершеним художником, а й глибоко віруючою людиною, якою і є пан Володимир. 19 серпня, у свято Преображення і наш храмовий празник, ми освятили новий іконостас: чин освячення здійснив єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський Теодор Мартинюк.

Хотів би подякувати усім нашим парафіянам, які долучалися до роботи та складали пожертви на іконостас: байдужим не залишився ніхто! — зазначає отець Віталій. — На каркас ми наколядували узимку – оголосили, що кошти за коляду підуть на його виготовлення, і люди відгукнулися дуже добре. А згодом жертводавці знайшлися і для кожної з ікон – велика усім їм за це подяка!

Коли наші парафіяни вперше побачили новий іконостас у церкві, у них від зворушення аж сльози на очі виступили! Різьблені об’ємні ікони, на які потрапляють сонячні промені, наче оживають, випромінюючи живе світло та підсилюючи неповторну ауру храму… Я служу Господу вже багато років, бував у різних церквах, але такого ніде не бачив! Фото може передати красу вишуканого кованого «мережива» та різьби, але жодне фото не передасть тієї неймовірної аури, що панує у храмі!