Як ми неодноразово писали, проект Державного бюджету’2017, що вже поданий урядом на розгляд парламенту, містить суттєві “новації”, які можуть поставити міста на межу виживання. Зокрема, можуть зупинитися масштабні програми термомодернізації, які, власне, і є головним інструментом порятунку людей від холодів та збереження їхніх коштів.

Децентралізація — на словах. А на ділі?

Головна проблема місцевих бюджетів — це катастрофічне недофінансування. Якщо брати приклади реформ у Польщі чи інших пострадянських країнах, то там передача повноважень на місця відбувалася поступово, разом з передачею податкової бази, тобто джерел, з яких відбувається фінансування місцевих бюджетів. У розвинених країнах, як-от США, Канада, Німеччина, на місцях залишаються 70-80% податкових надходжень. В Україні цей показник — лише близько 40%, в нас поки що збір податків централізований. І кожного року практично кожен уряд ще й підкидає різного роду “сюрпризи”, даючи повноваження без ресурсів. Тому в місцевих бюджетах завжди не вистачає грошей на вирішення головної проблеми — впровадження заходів, завдяки яким можна забезпечити доступним теплом мешканців українських міст.

На думку міського голови Тернополя та голови бюджетного комітету Асоціації міст України Сергія Надала, проблема полягає передусім у хибній оцінці можливостей міст у теперішніх умовах.

“Перше, чого не враховують у Кабміні, — це зношеність фондів житлово-комунального господарства та житлових будівель, — каже Сергій Віталійович. — У більшості українських міст, окрім хіба що великих промислових центрів, за всі роки незалежності не проводили предметних капітальних ремонтів. Це означає, що зношеними є труби, стики між панелями у “хрущовках” і т.д., і т.п. Все це вимагає мільярдів капіталовкладень, яких ніхто не дає. З початком децентралізації ми отримали певне збільшення коштів і почали такі необхідні роботи. Ми також залучили кошти іноземних донорів, але неможливо за 5-6 років відремонтувати і змінити те, на що не звертали уваги десятиліттями. До того ж
кожна урядова “новація”, як-от перекладання на місцеві бюджети профтехосвіти, комунальних лікарень, шкіл та садків — це смертельний удар по бюджетах міст. Ми будемо робити все, щоб школи, лікарні і садочки працювали, але ж тоді можуть зупинитися не менш важливі проекти з модернізації системи опалювання. Про це мали б подумати народні депутати і урядовці, які формують бюджет.”

Двоставковий тариф і тарифи на місця

На переконання очільника Тернополя, потрібно переглянути й систему формування тарифів. Потрібно вводити двоставковий тариф, коли сума, яку люди сплачуватимуть в опалювальний період, розбиватиметься на весь рік.

“Є кілька великих проблем централізованого формування тарифів, — підкреслює Сергій Надал. — Насамперед це підтримка життєдіяльності комунальних служб і забезпечення тернополян теплою водою. Підігрів води у неопалювальний період вимагає ресурсів, які співмірні з тими, що ми витрачаємо в опалювальний. У результаті виходить так, що в осінньо-зимовий період комунальні підприємства мають чим платити за газ, а у літній — ні. Через це в поточному році ми двічі змушені були виділяти дотації з бюджету на суму понад 9 млн.грн., а це практично 180 тис.грн. щодня. Інша проблема — відсутність коштів на проведення ремонтних і модернізаційних робіт саме у весняно-літній період, коли це найбільш доцільно робити. З огляду на це все тариф потрібно зробити двоставковим, щоб люди, скажімо, платили протягом року по 150 грн. щомісяця, а не так, як тепер: улітку — нуль, а взимку — 800-1000 грн. У теперішніх умовах, коли є житлова субсидія, такий механізм зберігав би гроші для міста і давав би можливість оновлювати системи опалювання. Наприклад, нинішнього року ми могли б додатково виділити для цього майже 10 млн. грн., а не тупо дотувати теплокомуненерго. Це вигідно було б і для держави, бо оновлене житло менше споживає тепла, а отже, меншими були б витрати газу.”

Міський голова Тернополя також послідовно наполягає, що тарифи потрібно передавати на місця.

“Справедливого тарифу не буде без “енергетичної децентралізації”, коли встановлювати тарифи буде місцева влада. Тільки на місцях можуть чітко вирахувати, скільки потрібно платити і скільки населення здатне платити. Тут простіше підбити і енергетичний баланс, з’ясувати, де найбільші втрати тепла, які види ресурсів, як-от газ, вугілля, біомаса, доцільніше використовувати. У більшості країн Європи саме так і відбувається. Центральні органи управління пильнують переважно за якістю послуг, а не за тарифами. Вони їх лише погоджують. У нас же міста є заручниками різних схем з “поставками вугілля з Роттердама”, коли незрозуміло, звідки беруться тарифи на газ, на тепло та воду”, — зауважує Сергій Надал.

Термомодернізація альтернативи не має

Більшість з цих розумних пропозицій сьогодні залежить від народних депутатів у Верховній Раді та уряду. Проте є заходи, які команда Сергія Надала здійснює в цьому напрямку вже давніше. Це — широка програма термомодернізації, що дозволяє економити дорогі енергоносії, зберігаючи та розумно використовуючи тепло.

Цього року індивідуальні теплові пункти (ІТП) будуть встановлені у 25 житлових будинках на умовах співфінансування, коли 30 % платять мешканці, а 70 % виділяють з міського бюджету. Згідно з рішенням міськради, програма задіяна за наступними адресами: 15 Квітня, 29; Б. Лепкого, 11; Б. Хмельницького, 21А; Бродівська, 50; В. Великого, 1; Збаразька, 35, Збаразька, 37; Карпенка, 4А; Київська, 10; вул. Лучаківського, 12А;  Оболоня, 11; Підкови, 10; Підкови, 6; Руська, 35; С. Будного, 20; вул. Тарнавського, 22; вул. Тарнавського, 24; вул. Чалдаєва, 10; вул. Чалдаєва, 8; вул. Чумацька, 27; проспект Злуки, 3; проспект Злуки, 39; вул. М. Грушевського, 9; Глибока, 25; Б. Лепкого, 5. Крім того, від 60 до 90 ІТП буде встановлено у рамках проекту за фінансування ЄБРР та НЕФКО. “Це та робота, яку ми робимо вже кілька років, не чекаючи від держави жодної допомоги, бо розуміємо, що мусимо гарантувати тепло в людських оселях”, — підкреслює Сергій Надал.

Поступова відмова від газу

У перспективі міський голова вважає, що необхідно взагалі відмовитися від дорогого газу.

“Коли ми робили енергетичний баланс міста шість років тому і оцінювали різні варіанти вигідні для міста, — каже Сергій Надал, — то прийшли до висновку, що нам потрібно переводити котельні на альтернативне пальне. Таке, скажімо, як біомаса. Такі проекти вже у стадії реалізації. До зими у Тернополі з’являться перші котельні на торфі. Це також європейський досвід. Близько 15 % тепла і води у ЄС виробляють з біомаси. У Латвії цей показник сягає майже 30 %.
Це шлях, щоб поступово відмовитися від дорогого газу і мати дешевше тепло. Головна стратегічна мета, яку ставить перед собою мерія, – зробити Тернопіль першим містом в Україні, яке цілковито відмовилося від газу.”