І хоча Патріарх Йосиф Сліпий повернувся в Україну лише після своєї смерті (у 1992 році його прах перепоховано із собору Святої Софії в Римі до крипти собору Св. Юра у Львові), однак саме з цим уродженцем с.Заздрість, що на Тернопільщині, пов’язують чи не найбільше зрушень у становленні не лише УГКЦ, а й української державності загалом. Життя Патріарха є прикладом для багатьох українців, як потрібно боротися за вищі ідеали, ставити суспільне вище за особисте і при цьому залишатися собою. Про це “НОВІЙ…” розповідає міський голова Тернополя Сергій Надал:
— Патріарх Йосиф Сліпий залишається в пам’яті свого народу унікальною і неповторною постаттю великого богослова і державника. Під його духовним керівництвом український народ змужнів і став сильнішим в національно-патріотичних почуттях. Для Йосифа Сліпого духовна єдність українського народу була безсумнівним фактом. Політичні та адміністративні кордони Патріарх Йосиф вважав тимчасовим явищем. Очевидно, з цієї причини Митрополит Андрей Шептицький саме його ще у 1939 році обрав для розбудови української церкви на теренах Великої України. Напевно, найкраще можна висловити мрію Патріарха про єдність його ж словами: “Свідомість однієї віри, одного обряду, однієї національности стане могутньою остоєю проти всяких затій знищити наш нарід, наш обряд і нашу Церкву”. В одному з послань з нагоди Нового року він говорить: “…в Новому і щасливому році подай, Боже, у всенародному здвизі єдність, єдність і ще раз єдність”.
Ця ідея духовної єдності українців, незважаючи на різноманіття культури різних регіонів і на те, що українці жили у різних державах, і стала основою відродження української державності у 1990-их. Власне, це відродження почалося ще тоді, коли Патріарх Йосиф використовував свій вплив у Римі, щоб доносити усьому світу, що українці є окремим державницьким народом, який перебуває під окупацією. Його голосу так боялися в СРСР, що головною вимогою звільнення Патріарха було його вислання за межі країни, хоча сам він цього не хотів. Патріарх завжди прагнув залишатися зі своєю паствою.
Патріарх Йосиф показав цілому світові способи боротьби без зброї, перемагав негаразди глибокою любов’ю, і це увінчалося не лише його успіхом, а й вказало шляхи до перемоги іншим. Своїм життям він доводив, що Церкву і Україну любить більше, ніж власне життя. Йосиф Сліпий не пішов на компроміс з власним сумлінням, відкидаючи постійні пропозиції з боку радянських органів про перехід на православ’я та пропозиції зайняти високі церковні посади у СРСР (зокрема, пост митрополита Київського РПЦ), за що і був засуджений у 1953-ому, 1957-ому, 1962-ому роках і загалом відбув 18 років ув’язнення. Навіть перебуваючи в ув’язненні, Патріарх Йосиф ані на день не припиняв діяльності священнослужителя. Він був прикладом для сотень рядових священиків УГКЦ, котрі надавали моральну підтримку тим українцям, котрі потрапили у табори через свої переконання. Це дозволило тисячам вірян повернутися додому незломленими і готовими боротися далі. Без цього не було б національного відродження у 1990-их.
З весни 1975 року Йосиф Сліпий користувався титулом Патріарха. Це було виявом бажання всього українського народу до визнання власної незалежності, власної самоврядності. Адже надання Україні окремої Патріархії у той час означало б створення однієї з ознак незалежної держави. Патріарх Йосиф відкрито боровся за український Патріархат навіть попри непопулярність цієї ідеї у Ватикані, де її вважали “не на часі”. Однак Ватикан поважав таку самовідданість і надавав активну підтримку ідеї відродження України та Української церкви. Саме 100-тисячну ходу у вересні 1989-го за відновлення УГКЦ, що відбулася у Львові, вважають однією з головних віх руху за незалежність України. Ми маємо дякувати Патріархові Йосифу і за високі прагнення, котрі зробили нас незалежними.
Оборона України під час війни з Росією показала, яким далекоглядним був Патріарх, коли говорив, що українці духовно єдині і готові боротися за свою державу навіть в умовах здавалося б безвиході. Наше ж завдання сьогодні полягає в тому, щоб активно відновлювати знання про сподвижницьку діяльність Патріарха Йосифа. Тернопільська міська рада надаватиме максимум підтримки акціям щодо відновлення пам’яті про Патріарха, про його твори. Зокрема, плануємо провести серію відкритих уроків для учнів тернопільських шкіл. Ім’я Патріарха також буде згадуватися під час культурно-просвітницьких акцій. Адже Тернопіль уже давно став одним з духовних центрів України. Тут регулярно проводять фестиваль духовної пісні. Місто активно співпрацює з духовенством. У нас спільна мета — побудова патріотичного суспільства з добрими традиціями, і настанови Патріарха Йосифа Сліпого тут, як ніколи, в нагоді.
Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: Йосиф Сліпий, патріарх, Сергій Надал, Тернопіль