На початку лютого Тернопільська міська рада ухвалила рішення, щоб під час урочистих подій поряд з державним піднімати і червоно-чорний прапор воюючої України. Ми вже неодноразово повідомляли і писали про це, а сьогодні міський голова Тернополя Сергій Надал ще раз публічно обґрунтовує свою позицію.

Багато недоброзичливців та ворогів назвали таке наше рішення провокативним. Мовляв, це тільки зашкодить українсько-польському діалогу. Насправді ж це є виявом позиції, яку сповідує кожен українець. Це — позиція народу, який поважає себе, поважає свою історію, поважає своє право бути собою.

Тернопіль має дуже тісні стосунки з польськими містами. Зокрема, нашим містом-побратимом є Єленя-Ґура. Маємо партнерські зв’язки з Ельблонгом, Тарнувом, Радомом, Сувалками. Переконаний, наша співпраця і дружба будуть тривати. Українці, як і поляки, мають право шанувати своїх героїв. Без вказівок іззовні. Однак сьогодні, на жаль, мусимо констатувати спроби нав’язування нам чужого бачення нашої історії, нашої культурно-освітньої політики. Такі спроби шкодять не лише міждержавному діалогу, а й складають загрозу безпеці у Європі. Адже будь-які конфліктні ситуації використовує російська пропаганда.

Окупанти не раз робили це і в минулому. СРСР та гітлерівська Німеччина часто провокували конфлікти між українцями та поляками. Оскільки таким способом було легше боротися як з українським, так і з польським підпіллям.

Єдиний шлях, що дозволяє уникнути повторення таких ситуацій у сучасному житті, — це повага одних до одних. Треба з повагою ставитися до права кожного народу шанувати своїх героїв, які домагалися незалежності. Для українців така повага виховується у першу чергу з поваги до себе. До своїх символів, яким є, наприклад, червоно-чорний прапор.

Патріарх Йосиф Сліпий, річницю народження якого відзначаємо 17 лютого, так сказав про ставлення до захисту національних символів: “Патріотизм і дбання про добро своєї нації вважалися завжди за Богом дані обов’язки. Добро нації треба деколи боронити перед ворогами чи внутрішніми чинниками, які інакше довели б до занедбання основних потреб народу.” І це правда. Бо національна символіка, історія, мова, культура — це те, що єднає націю. Тому не випадково будь-який окупант починає з боротьби проти наших національних героїв, пам’яті про них. З іншого боку, від того, як ми захищаємо наше право бути собою, залежить і те, наскільки нас будуть поважати інші народи й держави.

2018 рік для українців є знаковим. Сто років тому після століть поневолення було створено незалежну Українську державу. Тоді ж було відновлено Польську та Литовську держави. І сьогодні є сподівання, що перед новою загрозою зі Сходу кожен з наших сусідів буде з повагою ставитися до нашого права бути собою, як ми ставимося з повагою до символів і права бути собою наших сусідів. Історію треба знати, але не зациклюватися на цьому. Перегорнувши історичні сторінки і попросивши одні в одних прощення за все, що було, треба йти далі і будувати нове сьогодення. Тільки у такий спосіб можна запобігти російській загрозі розпалювання світового конфлікту, в якому Україна і сусідні держави можуть стати розмінною монетою у великій геополітиці зіткнення інтересів.

Сергій Надал, міський голова Тернополя