Символічний дерев’яний хрест, як символ земних страждань Ісуса Христа, від стації до стації почергово несли представники духовенства, влади, волонтери, родичі загиблих бійців АТО і героїв Небесної Сотні, представники громадських та молодіжних організацій. На одній із стацій хрест ніс міський голова Тернополя Сергій Надал, який розповів про свої враження від події.

— Пане Сергію, передпасхальна Хресна дорога у Тернополі вже стала доброю традицією для нашого міста…

— Так, і вона показує всій Україні приклад конфесійного миру та злагоди. У нашій Хресній ході об’єднуються вірні всіх традиційних українських християнських церков. Віра у Бога об’єднує людей для добрих справ.

— Що означає духовність для українців, на вашу думку?

— У найтяжчі часи українці робили неможливе, опираючись на свої глибокі духовні традиції та щиру віру в допомогу Творця. Тисячі наших духівників пройшли через катування, тюрми і табори поневолювачів. Своєю вірою у Бога вони несли надію сотням тисяч в’язнів. Для прикладу, минулого тижня була сумна річниця – арешт радянськими карателями Патріарха Йосипа Сліпого, віра якого допомогла йому вистояти під час катувань, а його душпастирські настанови допомогли багатьом українцям, полякам, білорусам, прибалтам, тим же росіянам вижити у нелюдських умовах радянських таборів і повернутися додому живими. І сьогодні віра у Бога допомагає нашим воїнам вистояти у війні з російським агресором, а священики-капелани, як тільки можуть, допомагають їм у цьому. Є навіть духівники, які, самі перебуваючи у полоні, допомагали нашим бійцям знайти надію, стримували багатьох від необдуманих кроків у складних життєвих ситуаціях і завдяки цьому врятоване не одне людське життя.

Без духовності неможливий рух уперед. Це довела історія, це ж показує сучасність.

— Минулого тижня у Тернополі відбувся також унікальний фестиваль духовної пісні “Я там, де є благословення”. Яка його мета?

— Це вже також наш традиційний фестиваль. Цього разу, окрім учасників з Тернополя, у ньому брали участь хори із Польщі, Молдови, Румунії, зведений художній колектив із Замбії, Конго, Нігерії, а також учасники із Маріуполя та Хмельницького. Це — унікальний фестиваль, аналогів якого немає в Україні. Він несе правильні цінності для нашої молоді та й загалом для суспільства.

— Судячи з усього, виходить, що Тернопіль стає одним з духовних центрів України.

— Безумовно! Тернопіль по праву є таким духовним центром. Тернопіль – це центр регіону, де зосереджено багато святих місць представників різних християнських конфесій. Для греко-католиків таким центром є Зарваниця, для католиків – Язловець, а для православних — Почаївська лавра. Особливо це відчуваєш перед Великоднем, коли відбуваються такі акції, як тепер, коли у спільній молитві єднаються представники усіх традиційних українських конфесій. Це — ознака єдності. Ознака очищення. Ознака збереження духовних підвалин українського народу. Тому сподіваюся, що така добра традиція буде зберігатися в нас і надалі.