Сучасний світ побудований на економіці знань. Про це варто згадувати кожного разу, коли відзначаємо День знань. Саме знання і люди будуть головним капіталом кожної нації у найближчому майбутньому. Це видно на практиці таких розвинених країн, як США, Канада, Люксембург, Німеччина, Австралія, де інвестиції в освіту є одними з найвищих у світі. Очевидно, що ці передові нації розуміють чітку залежність економіки від рівня освіти і освоєння практичних знань.

Україна сьогодні є передовою у кількох галузях. Зокрема, це стосується експорту сільгосппродукції, металургії, ІТ-сектора. Однак, за великим рахунком, ми і надалі залишаємося лише експортером сировини і трудових ресурсів, а не інтелектуального продукту. Навіть у високотехнологічному ІТ-секторі українці часто виконують роль “підрядника”. Ми експортуємо свою інтелектуальну працю, тоді як створені за її допомогою інтелектуальні продукти приносять економікам розвинених країн в рази більше доходів.

Багато вихідців з України стали успішними у сфері високих технологій, коли емігрували в інші країни світу. Така тенденція вказує на гостру потребу підтримки розвитку “економіки знань”, базованій на якісній освіті. Без такої підтримки Україна залишатиметься лише ресурсним придатком до світових лідерів.

Майбутнє нації і кожного громадянина залежать від освіти. Це розуміли ще наші пращури. Потужне економічне відродження на початку ХХ століття під проводом митрополита Андрея Шептицького починалося з активної просвітницької діяльності. Селян і містян навчали економічної грамоти, давали необхідні знання для ведення господарства. Тільки після цього люди отримували доступ до кредитних спілок, які допомагали розвитку підприємництва. Тільки в результаті цього з’явилися усім відомі гасла: “Свій до свого по своє!” та “Українські гроші — в українські руки, на українську справу!” Тільки в результаті цього з’явилися ресурси на активний розвиток мови, культури, мистецтва, що в кінцевому підсумку вилилося в потужний соціально-політичний рух за Незалежність України.

Канадський підприємець, великий українець Петро Яцик у своїх спогадах про перші повоєнні роки говорив, що ніколи б не досяг успіху, якби не почав навчатися при кожній можливості. Робив він це навіть тоді, коли його близьке оточення шукало легких способів заробітку, спекулюючи товарами широкого вжитку в повоєнній Німеччині.

Виходець з Тернопільщини, наш земляк, всесвітньо відомий економіст Богдан Гаврилишин стверджував: “Багатство країни залежить від якостей людей”. Він теж, як і Петро Яцик, доклав значних зусиль, щоб в Україні розвивалася якісна освіта. І сьогодні Фонд Богдана Гаврилишина проводить важливу роботу із формування нової української еліти.

Якщо подивитися на успіх будь-якої нації, то він починався саме з освіти. Цим шляхом пройшли Ірландія, Фінляндія, Сингапур, Ізраїль і багато інших країн. Усі ці країни у певний період історії здійснили стрибок з аграрно-промислової ери у цифрову. Україні теж потрібен такий стрибок. І ми маємо бути свідомими, що багато хто не лише з наших ворогів, а й з наших союзників не бажає такої трансформації. Вигідніше продавати американські «айфони» в Україні, вивозячи звідси сировину, ніж дозволити виробляти подібний продукт в Україні. Тому бажання створити “економіку знань” повинно йти від українських національних еліт.

Відстоюючи національні інтереси, маємо подекуди діяти проти світового тренду. А він полягає в тому, що знання і люди є головним капіталом нації. З огляду на це все сьогодні освітня реформа є найважливішою зі всіх реформ, які потрібні Україні. Тепер робиться більший наголос на практичному застосуванні знань. І це правильний шлях, бо  сучасний світ дуже стрімкий. Українська держава повинна дати поштовх сучасному поколінню школярів, щоб пошук нових знань став для них потребою і природною звичкою. Українська держава має збільшувати інвестиції в освіту. Освітня підготовка нового покоління українців не повинна залежати від суперечностей у законодавстві, організаційних недоліків у державній машині, як це часто трапляється. Тоді у нас будуть свої українські Ілони Маски. Тоді Україна зможе збудувати сильну економіку, опираючись на власний інтелектуальний ресурс, і утвердиться на міжнародній арені як самодостатня держава.

Сергій Надал, міський голова Тернополя