Хто, скажіть, не мріяв у дитинстві побудувати пліт, як у Тома Сойєра, і помандрувати на ньому по річці? Мрія, кажете?.. Але її легко здійснити! Потрібно потроху грошей і фантазії, кілька ентузіастів, які змайстрували би пліт, дружна команда та гарний настрій — і можна вирушати! Саме так втілили у життя свою дитячу мрію семеро тернопільських друзів, котрі, змайструвавши саморобний пліт, вирушили на ньому у сплав по Дністру.
Ідея, розповідає один з учасників сплаву Ігор, з’явилася ще взимку: спершу шукали пліт напрокат, а потім вирішили зробити його самі. Пошукали в інтернеті фото та відео з плотами, накинули креслення. Найбільше до справи долучився кум Олег, на подвір’ї в якого і складали пліт у вихідні та у вільний від роботи час. Робили «плавзасіб» з порожніх бочок від мастила. Металевий каркас зварювали і робили розбірним, щоб можна було транспортувати. Кілька тижнів роботи і – ось він, пліт: фактично, цілий плавучий табір, що вмістив аж сімох любителів романтики та пригод.
Упродовж «вікенду на веслах» хлопці пропливли понад 35 кілометрів — від Уніжа, що на Івано-Франківщині, до Устечка Заліщицького району. Дивовижна природа Дністровського каньйону, чисті береги, яскраве сонце і нескінченний теплий Дністер, що зливається з блакитним небом, — що ще потрібно, аби втекти подалі від сірих буднів та розфарбувати життя яскравими фарбами… Такий сплав, кажуть хлопці, — це весела пригода і випробування одночасно. Це коли можна вдосталь скуштувати адреналіну, відчути дихання ріки, зануритись у неповторну дику природу каньйону, покупатися у річці, розім’яти м’язи веслом, побачити оригінальні оксамитові водоспади і гроти…
І хоча публіка, що сплавляється Дністром чи рибалить на його берегах, уже набачена різних плавзасобів — і байдарок, і каное, і рафтів-катамаранів, усе ж наш пліт, зізнаються хлопці, привертав до себе увагу: англомовні туристи фотографували його як небачену «екзотику», наші ж розпитували, як і з чого ми його майстрували… А що ми мали з собою величезний жовто-синій прапор, то інакше, ніж “Слава Україні!” із нами і не віталися…
Наш сплав цілком «тягне» на приставку «еко»: сміття за собою збирали в мішок, їсти готували на мангалі на плоті, на ночівлю розбивали наметове містечко на березі… Повний відрив від робочих буднів біля води, вогню та під зорями — те, до чого хочеться ще не раз повертатися. Власне, так і плануємо: наступного року, трохи «модифікувавши» пліт і докупивши до нього двигун, вирушимо у тривалішу мандрівку…
Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: Дністер, сплав, Тернопіль