Уже понад 40 років тролейбуси чи «рогаті автобуси», як називали їх на початках, перевозять пасажирів вулицями Тернополя. 31 грудня 1975 року місцеве тролейбусне депо розпочало регулярні перевезення пасажирів. Тоді функціонував єдиний 12-кілометровий маршрут «Дружба» — «Східний», і на цій лінії курсували п’ять невеликих тролейбусів «Skoda 9Tr»… За 40 років тролейбусний рух у Тернополі бачив і розквіт середини 1980-их, коли у невеликому обласному центрі курсувало понад 120 тролейбусів, і транспортний колапс 1990-их, коли місто відчуло стрімкий притік населення, а транспортний парк майже не оновлювався, тож у години-пік буквально тріщали двері тролейбусів і… кістки пасажирів.

Нині у КП «Тернопільелектротранс» функціонують 63 чеські тролейбуси значно сучасніших серій «Skoda 14Tr» та «Skoda 15Tr», а ще три автобуси, тролейбус технічної допомоги, автомобілі КрАЗ та ЗІЛ. Та найголовніший скарб депо — досвідчені фахівці, які щодня і за будь-якої погоди виходять на зміну, щоб забезпечити тернополянам нормальний проїзд. Серед таких і Володимир Кінь, який уже 27 років працює в тролейбусному депо слюсарем-електриком з ремонту рухомого складу. Нещодавно він серед інших достойників був відзначений керівництвом Тернопільської міської ради до Дня міста.

У 1990 році Володимир одружився і переїхав до Тернополя з села Синява Збаразького району. Тоді й влаштувався працювати у тролейбусне депо.

— Я мав спеціальність електрика, а депо потребувало таких фахівців, — розповідає Володимир Володимирович. — У мої обов’язки входить технічний огляд, який кожен тролейбус має пройти раз на 12 днів перед тим, як виходить на маршрут. Обслуговуємо двигуни, штанги, контактуру, тобто всю електричну частину функціонування тролейбусів і відповідаємо за безпеку його руху. Робота у нас серйозна і відповідальна, як-то кажуть, електрика жартів не любить. Свою професію дуже люблю і навіть не можу уявити себе без неї. Звісно, взимку працювати важче, але ми на таке не зважаємо — тролейбуси мають їздити за будь-якої погоди.

У бригаді Володимира Коня 16-17 фахівців. Робочий день розпочинається о 8-ій ранку та триває 12 годин, незважаючи на спеку, дощ чи мороз.

— Раніше було легше дістати запчастини, а нині з цим проблема, — каже досвідчений слюсар-електрик. — У той же час нинішні тролейбуси значно простіші в експлуатуванні, в них вищого рівня електроніка, а раніше переважала механіка.

Є у Володимира Володимировича несподіване як для представника такої «технарської» професії хобі — він майстерно грає на саксофоні.

— Так, колись цим займався, — сміється, — навіть на весіллях грав. Тепер молоді музики кажуть: «Дядьку, ви вже старий!» Та й суміщати музикування з роботою непросто — треба і в суботу грати, і в неділю, а в понеділок — виходити на зміну. Тепер хіба вдома можу заграти…

А ось у депо досвід Володимира Володимировича дуже цінують — напрочуд скромна людина він має неабиякий авторитет серед співробітників. Ще б пак, знайти нині відповідального працівника стає все важче. Саме на таких як Володимир Кінь нині, як-то кажуть, і тримається «вся господарка». У них можна повчитися фаховості, відданості своїй справі, тож завдяки їм тролейбусне депо просто приречене на успіх.

Нині на підприємстві бракує людей робітничих професій.
КП “Тернопільелектротранс” запрошує на роботу токарів, слюсарів, електрозварювальників.
Підприємство гарантує повний соціальний пакет і достойну заробітну плату.
Тел. (0352) 43-63-32, 43-62-88.