«Перемогли піснею — переможемо й у війні!» — кажуть учасниці аматорського хору Тернопільської обласної психоневрологічної лікарні. Днями талановиті співочі медикині повернулися із «6 International Antalya Autumn festival», де отримали найвищу відзнаку від організаторів. Тернополянки вразили Туреччину милозвучними українськими народними піснями! Глядачі аплодували, не могли стримати сліз, бо українські мелодії зачіпають до глибини душі. Організатори дякували за професійний рівень та натхненне виконання, висловили підтримку українському народові у такий важкий час і побажали перемоги. Відбувався фестиваль у курортному містечку Сіде, що неподалік Анталії, на узбережжі Середземного моря. Враженнями від фестивалю поділилася з «НОВОЮ…» учасниця колективу, заступниця генерального директора (головного лікаря) Тернопільської обласної клінічної психоневрологічної лікарні Надія Фарійон.

Медики, які лікують… піснею

Поєднання чудових голосів та жіночої української краси! Десять медикинь-хористок із Тернопільської психоневрологічної лікарні — Надія Фарійон, Марія Юрковська, Наталія Стецик, Марія Кореньовська, Наталія Побурко, Галина Матущак, Інна Равлів, Марія Кузишен, Галина Морозюк, Наталія Хмиз — подарували незабутні миттєвості на фестивалі в Сіде. Вже вдруге колектив виступає на великій сцені за кордоном. Торік здобули перше місце на престижному міжнародному конкурсі «Folk Music 2021».

— Наш хор — це дружна родина! Пісня ще більше згуртувала нас, наповнює життя барвами. Попри щоденну надзвичайно відповідальну працю у лікарні, попри наше основне покликання — допомагати людям, знаходимо час на творчість. Пісня допомагає відновитися, це як арт-терапія. За кордоном дивуються, що в лікувальному закладі з виконавців без професійної музичної освіти вдалося створити хор такого високого рівня. Як багатогранна особистість наш головний лікар дбає і про духовний розвиток наших працівників. Часто на заходах і конференціях у лікарні присутні люди мистецтва. Радіємо їхнім виступам! У 2015-ому році головний лікар запропонував створити аматорський хор із наших працівників.

Мені одразу сподобалася ця ідея, адже люблю музику, спів — закінчила музичну школу, в студентські роки співала в ансамблі. Запросили всіх бажаючих і сформували колектив. Спершу було 15 хористок, зараз — 12, бо дехто — у декретній відпустці, дехто виїхав за кордон через війну. В попередні роки ми з величезним ентузіазмом збиралися на репетиції, іноді навіть пропускали обід, приходили у вихідні, щоб поспівати (усміхається, — авт.). Трохи вніс корективи «ковідний» карантин, а згодом — війна… Але, оговтавшись, ми й далі взялися співати, бо це додає внутрішніх сил, додає віри в нашу перемогу та нездоланність. Але без підтримки керівника лікарня не мала б такої потужної музичної «візитівки»… Відзначили нас у Туреччині — відразу написали радісну звістку керівнику лікарні.

Тернопіль клініка — браво!

У репертуарі хору Тернопільської психоневрологічної лікарні — добірка українських народних пісень, а також естрадних. Медикині навіть переспівали світові хіти — «Simply The Best» Tina Turner, «The Show Must Go On» Queen, «Felicita» Al Bano & Romina Power. Допомагає їм вдосконалитись у співі художній керівник хору, заслужений артист України, диригент Святослав Дунець.

— У серпні цього року ми отримали запрошення на участь у міжнародному фестивалі в турецькому місті Сіде. Були трохи здивовані, але приємно вражені такою увагою до нашого колективу. Водночас задумались, чи доречно їхати в такий непростий для нашої країни час, — продовжує заступниця генерального директора. — «Потрібно жити і працювати кожен на своєму фронті. Несіть українську пісню в світ!» — додав нам натхнення — наш генеральний директор.  Вирішили: їдемо на фестиваль!

Упродовж двох місяців готувалися до виступу. Обрали п’ять прекрасних українських патріотичних пісень — «Ой у лузі червона калина», «Сонце низенько, вечір близенько», «Кленова балада», «Там біля тополі калина росте», «Хай буде весна». «Кленову баладу» я виконувала сольно. Від слів цієї пісні щемить серце — ніби про нинішні події.

Українська пісня — це бездонна блакить нашого неба. Співом ми донесли, яка у нас земля, які у нас люди, що ми відчуваємо у своїх серцях. У виконаних піснях глибоко відображене життя нашого народу. На фестиваль завітало багато глядачів — як турків, так і представників української діаспори, які багато років мешкають за кордоном. Крім нашого хору, з України ще брали участь три колективи з Одеси. Ми не очікували на відзнаку, адже це не конкурс. Яким же було наше здивування, коли після виступу всіх учасників на сцену вийшла президентка фестивалю, підняла в руках грамоту і відзнаку зі словами: «Тернопіль клініка — браво!» Нас запросили для вручення. Другу відзнаку дали дітям із родин української діаспори, третю — турецькому колективу.

Емоції зашкалювали! Нас переповнювала гордість, що ми — українці, що виконали рідною мовою пісні на турецькій землі. Змогли достойно представити Україну, нашу культуру та музику. Для нас цьогоріч це важливо, як ніколи. Українська діаспора та турки підходили до нас зі словами вдячності. Усі ми віримо, що Україна скоро переможе, що подолаємо зло, яке прийшло на нашу землю. Участь у міжнародному фестивалі надихнула нас вдосконалюватись у співі, а водночас бути гідними зразковими медиками.