Колегія суддів — Ірина Тиха, Ірина Лекан і Василь Сарновський — залишила вирок Тернопільського міськрайонного суду без змін. Ухвалу апеляційного суду сторони процесу ще можуть оскаржити в касаційній інстанції упродовж трьох місяців.

3 липня цього року Тернопільський міськрайонний суд засудив підозрюваного в організації злочину Олександра Закутнього до 10 років позбавлення волі, виконавців Олексія Цимбалюка — до 13 років, Максима Кондратенка — до 13 років і 6 місяців, пособника Станіслава Бабенка — до 8 років і 6 місяців. Прокуратура і дружина вбитого активіста Наталія Ващенко вимагали для підсудних довічного ув’язнення. Натомість обвинувачувані упродовж слухання справи доводили свою невинуватість.

Це вже другий вирок за даною справою для злочинної банди. У квітні 2018-го Зборівський районний суд засудив Закутнього до 14 років позбавлення волі, Кондратенка — теж до 14, Цимбалюка — до 13, а Бабенка — до 4. Проте апеляційний суд тоді скасував вирок і справу слухали повторно.
Під час дебатів в апеляційному суді 23 листопада підсудні й далі не визнавали свою причетність до вбивства. Кондратенко і Цимбалюк не заперечують, що побили Ващенка, але стверджують, що це нібито був побутовий конфлікт, тому просили суд перекваліфікувати їм обвинувачення зі 115 статті на 121 статтю ККУ. Закутній і Бабенко взагалі просили в суді виправдального вироку. Їхні зухвалі репліки в дебатах ще раз засвідчили, що за чотири роки, поки тривали суди, вони за ґратами не усвідомили, який важкий злочин вчинили, що забрали життя в людини.
«Не розумію, в чому мене звинувачують. Нема доказів, що я мав намір когось калічити чи вбивати. Я не є обвинувачений чи засуджений, а навпаки я — потерпілий», — виступив у суді Олександр Закутній.

«Я не ішов вбивати людину, ця ситуація виникла спонтанно, ми побилися з тим дядьком… Не визнавав і не визнаю, що мене туди хтось посилав», — переконував Максим Кондратенко.
«Нічого там такого я не зробив… Просто захистив Максима, щоб його не вбив. І через ті два нанесені удари мені дають 13 років?!» — обурився Олексій Цимбалюк.
«Не відчуваю за собою вини. Ви (вказав на прокурора, — авт.) не знаєте, що вже придумати, ви — посіпаки, банда», — дорікнув Станіслав Бабенко.
Дружина вбитого активіста Наталія Ващенко донесла до суду свою позицію: «У суді першої інстанції доказано, що версія обвинувачуваних, нібито вони приїхали на Тернопільщину купити автомобіль — неправдива. Даючи покази в міськрайонному суді, Закутній визнав, що він наказав Цимбалюку і Кондратенку надавати Ващенку «по губах». Він є організатором. Окрім того, злочин скоєний з особливою жорстокістю, на тілі не було живого місця… Прошу скасувати вирок і призначити усім учасникам цього страшного злочину покарання у вигляді довічного позбавлення волі».

Наприкінці дебатів надали слово прокурору Леоніду Бучковському. «Дослідивши докази в суді першої інстанції, ми встановили, що злочин вчинено у складі організованої групи, дії учасників були керовані вказівками Закутнього. Обвинувачувані ретельно готувалися до злочину, конспірувались, використовуючи телефони зі зміненими IMEI-кодами, стежили за потерпілим. Мали з собою знаряддя нанесення тілесних ушкоджень. Значна локалізація травм — на ділянці голови потерпілого, а також на інших ділянках тіла. Експерт довів, що смерть настала від заподіяних тілесних ушкоджень. Відомо, що перед поїздкою до Тернополя Закутній зустрічався з певною особою. Наявність при Закутньому грошових коштів вказує на вчинення злочину з корисливих мотивів. Після трагічної події обвинувачувані негайно покинули Тернопільщину. Ці та інші факти підтверджують кваліфікацію, висунуту стороною обвинувачення. Заперечую щодо аргументів наведених в апеляційних скаргах іншими учасниками».

Поки підсудні сиділи в Чортківському СІЗО, їм зараховували один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. На даний час їм вже «набігло» вісім років відбутого терміну. Один із засуджених невдовзі може вийти на волю, організатор — через два роки, а виконавці — через п’ять.
— Я припускала, що рішення апеляційного суду може бути саме таким, тобто, що вирок залишать у силі, — сказала журналістам після засідання Наталія Ващенко. — Звісно, в душі я сподівалася на справедливість, на строгішу міру покарання за такий страшний злочин, але є як є. Щодо подання касаційної скарги, то потрібен час, щоб все обдумати, дочекатися, якою буде позиція прокуратури. За цим вироком Бабенко невдовзі вийде на свободу, а через кілька років інші фігуранти теж вийдуть з-за ґрат. У Зборівському районному суді вони поводилися скромніше, а в Тернопільському міськрайонному — цинічно, самовпевнено. Їм вже байдуже до того, що зробили. Під час останнього слова в апеляції не прозвучало ні краплі співчуття, ні краплі каяття. Нехай ніхто в суспільстві не думає, що це тільки справа Наталки Ващенко, нехай кожен задумається, хто виходить на волю — підготовлені злочинці, з добре проробленим сценарієм, ця справа була для них роботою над помилками. Це злочинна група з мудрим і хитрим організатором. Що чекає Тернопільщину, якщо вони вирішать тут залишитися жити, адже не раз озвучували про такий намір? Вони не зважають на закон, несуть загрозу суспільству. Нині ще триває розслідування справи щодо замовника вбивства Віталія, є нові докази. Вірю, що рано чи пізно замовник теж опиниться на лаві підсудних.