Цього разу засідання ніби перенеслося в оселю одного із підсудних у Кривому Розі, адже протягом кількох годин присутні у залі суду слухали записи телефонних розмов його дружини та батька, датовані червнем минулого року, одразу ж після затримання першого фігуранта у справі.

«Что он натворіл… Повезут єго в тот Крємєнєц, где жівут гробаним Євромайданом, да та женщіна убітого дєпутата єму глаза вицарапаєт…» — панікувала дружина затриманого. «Оні нє прастова дядю убілі», — міркувала. І неймовірно побивалася: «Із-за дурной голови пошол на ето, а я тєпєрь с рєбьонком на руках… Нє захотєл за 7 тисячь грівєн работать на заводє, хотєл льогкіх дєнєг…» Із розмов стає зрозуміло, що дружина і батько нині підсудного знали про його поїздку на Тернопільщину, знали про інших учасників злочину, здогадувалися, у кого яка «роль», зокрема, неодноразово називають ім’я та прізвище організатора злочину. До того ж обурений батько описує зовнішність «главаря»: «Високій, прімєтний… Чудовіщє двухмєтровоє. Найду єго — повєшу». Навіть вказують, що в організатора є татуювання на правій руці та на спині.

У телефонних розмовах рідні підсудного згадують і про гроші, які мали заплатити виконавцям за вбивство. Утім, про точну суму з їхніх розмов не можливо стверджувати, бо то вони кажуть, що «заказ із Кієва стоіл по 500 тисячь грівен», то називають суму 50 тисяч гривень, то бідкаються, що виконавці отримали лише по 500 гривень… Вочевидь, затримані не зізнавалися рідним про точну суму, хоча, ясна річ, за кілька тисяч гривень вони б не ризикували іти на такий злочин. Із телефонних записів зрозуміло, що підсудний своїм звірячим вчинком завдав чимало хвилювань і своїм рідним, адже дружина на той час очікувала народження дитини, не мала засобів для існування. «Нєужелі моя сємєйная жізнь стоіла 500 тисячь грівен?!» — не може пробачити своєму благовірному те, що він власноруч «вбив» їхнє щасливе сімейне життя.

Із кожним судовим засіданням по справі вбивства Віталія Ващенка стає відомо все більше подробиць трагедії, сторона обвинувачення надає все більше вагомих незаперечних доказів причетності чотирьох підсудних — двох виконавців, посередника і організатора — до злочину. І, якщо на перших слуханнях обвинувачувані вперто переконували суд, що їх, мовляв, безпідставно звинувачують у вбивстві, що покази з них слідчі вибивали, то тепер у них часто здають нерви, вони ледве витримують вислуховувати жахливу правду, яку вже не заховати і якій згодом дасть належну оцінку суд.