Суд визнав правомірним рішення Тернопільського міського виконкому про забезпечення безкоштовним харчуванням у дитячих садках у першу чергу мешканців Тернополя, а районним чиновникам таки доведеться виділяти гроші на дитяче харчування, які їм для того надав Державний бюджет.

Провал «активістів»

Львівський адміністративний апеляційний суд своєю постановою №876/6490/17 від 29 червня цього року задовольнив апеляційну скаргу виконавчого комітету Тернопільської міської ради на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 5 травня ц. р. в адміністративній справі №607/2986/17-а за позовом до виконкому Тернопільської міської ради з вимогою визнати незаконним рішення виконкому, що стосувалося забезпечення безкоштовним харчуванням у садках у першу чергу дітей, які мають реєстрацію у Тернополі. Таким чином, суд вищої інстанції визнав рішення Тернопільського міськрайонного суду неправомірним і зобов’язав прийняти нову постанову, яка задовольняє вимоги виконкому Тернопільської міської ради.

У зв’язку з цим доречно сказати, що у позовній заяві не було належної доказової бази, вона була складена з ігноруванням змін, що їх принесла децентралізація, а метою усієї “судової війни” було не піклування про дітей, а самопіар окремих «активістів» та блокування належного функціонування міських дитячих садків.

Закон цілковито на боці мерії

Як відомо, децентралізація внесла суттєві зміни у процес формування місцевих бюджетів. Зокрема, українське законодавство (Бюджетний кодекс, ЗУ “Про місцеве самоврядування”) чітко передбачає, що усі повноваження місцевого самоврядування мають бути забезпечені фінансовим ресурсом, бо в економіці не працює нічого, якщо на це немає коштів.  А ст. 140 Конституції змушує голів територіальних громад діяти виключно у рамках закону.

Раніше усі витрати разом з пільгами по дитячому харчуванню і садках ніс центральний бюджет. Тепер децентралізація передбачає відхід від “радянської системи”, коли “все вирішують нагорі”. Відтак у рамках реформи, крім збільшення податків, що йдуть до місцевого бюджету, передали і частину видатків. Логіка держави проста: вчіться рахувати ваші гроші і розумно їх витрачати.  Отож, міський виконком під головуванням міського голови Тернополя Сергія Надала не міг діяти інакше. Він опирався виключно на закон, який зобов’язує витрачати стільки, скільки є коштів у наявності, і забезпечувати у першу чергу громадян, зареєстрованих у місті Тернопіль.

У даному випадку склалося так, що багато дітей з довколишніх сіл навчаються у місті та відвідують садки. Згідно із законодавством, ухваленим у рамках децентралізації, та іншими підзаконними актами, саме громади (в тому числі й об’єднані територіальні), де зареєстровані ці діти, повинні сплачувати за харчування і утримання садків. Робити це можна шляхом взаєморозрахунків між місцевими бюджетами – так звані міжбюджетні трансфери. Тут є законодавчі неузгодженості, бо ще не ухвалено повністю усе законодавство, яке дозволяє пряму державну допомогу з центрального бюджету до сільського бюджету. Тому кошти за дитяче харчування і садки має перерахувати районний бюджет, де розташована громада. Це — зона відповідальності Тернопільської обласної та районних держадміністрацій.  Простішою мовою, на кожну дитину держава виділяє певну суму, яка скеровується у бюджет тої громади, де вона проживає. Якщо ця дитина ходить у садок на території іншої громади, то ці кошти мають через міжбюджетний трансфер перейти у бюджет іншої громади. Тобто працює принцип «гроші йдуть за людиною». Така система діє у всій Європі, і це вимога бюджетної децентралізації в Україні.

Ймовірно, ці, виділені з бюджету, кошти чиновники з району хотіли використати інакше. Так з’явився позов, абсолютно не підкріплений доводами, зате широко “розкручений” у ЗМІ, аби тільки зворохобити людей і показати себе ревними «борцями за інтереси громади».

Торжество справедливості і законності

Популісти звикли, обдурюючи людей, заробляти собі популярність. Так, Конституція гарантує права. Проте Основний Закон не може регламентувати усі дрібні господарські сфери нашого життя. І Конституція передбачає, що ці сфери регулюються законами України та міжнародними угодами. Однак часто ті, хто “бореться за права”, забувають про те, що, крім прав, є обов’язки і закони, згідно з якими мають діяти місцеве самоврядування і міський голова.

Рішення Львівського адміністративного апеляційного суду — це крок до відновлення законності.  Тепер вже судом доведено, що міський голова Тернополя Сергій Надал діяв у рамках закону. Можливо, як людина він і хотів би виділяти з міського бюджету кошти для всіх дітей України. Але по закону і виходячи з реалій він цього зробити не може.

Натомість чиновники районного рівня, а також голови довколишніх сіл Тернопільського району та активісти мали б більше дбати про мешканців своїх громад, знати законодавство і шукати можливості, як людям забезпечити якісні і комфортні послуги, а не влаштовувати за чиєїсь підтримки “судову провокацію”. Як показало рішення апеляційного суду у Львові, вона не пройшла, а відбулось торжество справедливості і законності.

Василь Блаженюк