У книгарні «Є» гість презентував свою книгу «Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм та криміналітет». Книжка має понад 500 сторінок, у 2017 році вона вийшла англійською, а тепер – російською та українською мовами з певними доповненнями. Протягом 2014-2015 рр. автор здійснив кілька поїздок на територію проведення АТО, а також на Південь України.

Як пояснив Тарас Кузьо, ідея книги з’явилася ще 2013-го року. Тоді на Заході було дуже мало інформації про Донбас, про людей, які там живуть, і, наприклад, про минуле Януковича. Автор хотів трішки наблизити той регіон для розуміння європейців. Проте, поки ідея визрівала, розпочався Євромайдан, і червоною лінією книги тепер є війна з Росією, яка дуже змінила національну ідентичність в Україні.

— Особливо мені було цікаво побачити волонтерський рух і те, як російськомовна Україна дивиться на ці події, бо це дуже важливо, — наголосив Тарас Кузьо. — Думаю, той факт, що більшість російськомовних українців тоді підтримали Україну і навіть вступали в «Правий сектор», відіграв важливу роль. Якби цього не було, путінський проект «Новоросії» міг виграти, а так він програв. Хоча Україна втратила територію, я вважаю ці події поразкою Путіна. І вони там, в Кремлі, усвідомлюють це, дуже злі, що демонструють недавні події на Азовському морі.

Як пояснив політолог, найголовніша помилка Путіна в тому, що він досі не зрозумів Україну. В Москві досі вважають, що це фейкова держава і ділять її на три частини: кримчани — то «свої», росіяни, мешканці Західної України — то фашисти, а українці, які проживають на Лівобережній і Правобережній Україні, — малороси, які прагнуть до «русского міра».

— Путін на цьому завжди наголошує, а українці можуть підтвердити його слова, проголосувавши, наприклад, за Зеленського, — заявив Тарас Кузьо. — Це дасть змогу Путіну знову заявити: «Ну, я ж казав, що то не держава, а фейк…». Загалом ці вибори дуже важливі для України, адже чи не вперше за незалежну історію українці обирають не лише президента, а й Головнокомандуючого. Вибори є показником того, що Україна справді є демократичною країною, бо ми ж не знаємо, хто виграє ці вибори. Більше того, — ми навіть не можемо передбачити, хто вийде до другого туру. А таке може бути лише в демократичній країні. У таких країнах, як Білорусь, Росія, Казахстан, ми знаємо, хто стане президентом, ще до того, як розпочнеться виборча кампанія.

Україна, на думку Тараса Кузьо, вже достатньо сильно віддалилася від Росії. Зайвий доказ цього — обраний шлях до НАТО, за який проголосувала конституційна більшість у Верховній Раді. До речі, відкрито заявляє про підтримку членства України в НАТО і ЄС лише Петро Порошенко, і це є в його виборчій програмі. А, наприклад, у програмах Гриценка і Тимошенко нічого не сказано про ЄС і НАТО.

— Загалом 39 кандидатів у президенти, очевидно, це ознака того, що в Україні немає економічної кризи, — сміючись, зауважив автор книги. — Адже є багато людей, які можуть собі дозволити балотуватись у президенти. Я не знаю жодної країни Європи, де було б стільки кандидатів у президенти. Ось я собі не міг би дозволити бути кандидатом до парламенту у Великій Британії. Мабуть, у вас таки є трохи грошей, і ви багатші. Це дивує…

Та, попри всі сюрпризи і негаразди, Україна, на думку Тараса Кузьо, все сильніше віддаляється від Росії. І якщо в Західній Україні завжди розуміли, хто такі москалі, то у Центральній та Східній з 1930-их років людям втовкмачували, що росіяни — брати. І агресія Путіна, як це не дивно, зробила великий подарунок Україні, змінивши свідомість населення східних і південних областей та його ставлення до Росії.

— Крім того, в Україні за ці п’ять років зроблено дуже багато в напрямку українізації, — наголосив Тарас Кузьо. — Почнемо з того, що російський вплив в Україні практично вичерпаний. Проросійські політики навіть не включають у свою передвиборчу риторику Митний союз, адже його підтримують менше 10% населення держави. Велика заслуга Петра Порошенка в створенні сильного українського війська, яке нині входить до десятки кращих армій світу. Торгівля з ЄС нині перевищує товарообіг з Росією у 4-5 разів. Я вже не кажу про Томос, адже це справжня катастрофа для російського православ’я, бо українці релігійніші за росіян. А ще на Заході було певне перевтомлення від України після наслідків Помаранчевої революції. Нині, через правильну політику українського керівництва, нема і сліду тієї перевтоми. Ще відзначу декомунізацію, переорієнтування від російських соцмереж та електронної пошти, значне збільшення виходу книжок українською мовою. І таке можна ще довго перелічувати…

На думку політолога, Росія не готова відпускати Україну і там сприймають нашу державу для себе, як п’яту колону Заходу. І такі настрої підтримує не лише Путін, який, до речі, буде правити там пожиттєво (в Росії інакше не буває). Якщо його навіть не стане, є інші російські шовіністи в Москві. Війна в Україні зачіпає питання національної ідентичності. Російські лідери не визнають Україну як державу, а українців – як народ. Ця війна має дуже глибокі корені. Російський лібералізм загалом завершується на кордоні Росії, тому війна буде тривати ще довго…

— З такої точки зору нинішні вибори в Україні мають таке важливе значення — ще один п’ятирічний термін президентства Петра Порошенка дозволить Україні назавжди відокремитися від «русского міра», — наголосив Тарас Кузьо. — Маємо розуміти, що наступні п’ять років – це останній період для України, аби розірвати стосунки з «русскім міром» і назавжди сказати: «До свіданія, Путін».