Якщо провести паралель з аналогічним періодом минулого року, то загальний фонд місцевих бюджетів зріс на 436,6 млн. грн. (47,6%). Більше того, Тернопільщина виконала ще й план з надходження всіх основних видів податків та зборів. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 259,5 млн. грн. (53,4%). Завдяки збільшенню розміру мінімальної заробітної плати досягнуто приросту на 124,2 млн. грн. Річний план в області виконали 235 місцевих бюджетів. А в перевиконанні плану загального фонду відзначились аж 463 місцевих бюджетів, понад план отримано 267,6 млн. грн. (95,5%). Цьогоріч хороші показники й у сфері сплати податку на майно — до бюджету надійшло 180,1 млн. грн. (план виконано на 136,2 %).
Тернопільщина поповнилася ще однією добровільною пожежною командою. Дислокується вона у с. Литячі Заліщицького району. Тепер захист від вогню, стихій та небезпек отримали майже 7 тис. осіб з 10 навколишніх сіл. Раніше рятувальники виїжджали на виклики із Заліщиків. Ця подія є вдалим прикладом успіху децентралізації – коли місцеві мешканці беруть на себе відповідальність за вирішення нагальних потреб. Оснастити приміщення для техніки та місцевих вогнеборців вдалося силами громади, значну підтримку надали місцеві підприємці. Стратегічною метою для Тернопільщини є створення рятувального підрозділу в кожній об’єднаній територіальній громаді. Наступний етап — створення таких підрозділів у кожному населеному пункті. На сьогодні пройдено більше половини шляху – з 26 об’єднаних територіальних громад Тернопільщини у 15 функціонують державні пожежно-рятувальні підрозділи або місцеві пожежні команди.
У вересні на Тернопільщину відбувся візит делегації представників уряду та агентства розвитку підприємництва Республіки Польща. Мета даної зустрічі — реалізація першої місії проекту “Підвищення інвестиційної привабливості України та конкурентоспроможності регіонів” у рамках програми “Польська допомога для розвитку-2016”. Під час зустрічі було репрезентовано концепцію Центру підтримки підприємництва в області, яку представники польської сторони підтримали та виявили свою готовність до співпраці. Варто зазначити, що до Програми “Польська допомога для розвитку-2016” увійшли не всі регіони України, а лише ті, що протягом останніх років виявляли активність та зацікавленість у процесі реформування. Голова Тернопільської ОДА Степан Барна, у свою чергу, окреслив напрямки, в яких рухатиметься область: зокрема, йдеться про створення індустріального парку на Тернопільщині та Агенцій інвестиційного розвитку й супроводу інвестиційних проектів. При цьому на базі облдержадміністрації передбачається створення локального осередку із залучення державних інвестицій для підготовки інвестиційних проектів. А задля обміну досвідом в області незабаром проведуть міжрегіональну конференцію з питань дієвих інструментів розвитку малого та середнього бізнесу.
У рамках спільного проекту Європейського Союзу та Програми Розвитку ООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду” на Тернопільщині успішно впроваджується економічний компонент — створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, що вкрай важливо для агросектора нашого регіону. На даний час створено вже шість таких СОКів. У вересні розпочав роботу ще один із них – у с. Рудка Кременецького району. Успішна реалізація даного проекту дозволить членам кооперативу зекономити до 50% власних коштів на закупівлі круп. А наявність екструдера дасть змогу звести до мінімуму загибель молодняку тварин. Крім того, екструдування дозволяє на 30-40% зменшити витрати зерна, засвоюваність такого корму перевищує 90% замість 60-65% зернового. Загальний бюджет цього мікропроекту склав 846,2 тис. грн., з них грантові кошти — 676,9 тис. грн., кошти кооперативу– 122,3 тис. грн., 47,0 тис. грн. виділено з місцевого бюджету.
Міжнародний менеджер Проекту ЄС/ПРООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду” Хенрік ван Зіл позитивно відгукнувся про досвід Тернопільщини у впровадженні даної програми. За його словами, успіхом є те, що з 41 ініціативи на Тернопільщині 30 уже завершені, а 11 – в процесі реалізації.
Добровольці, які брали участь у бойових діях в ході проведення АТО, зможуть отримати соціальний статус учасника бойових дій. Відповідна експертна комісія розпочинає свою роботу при Тернопільській ОДА. До її складу увійшли представники громадських організацій, що мають стосунок до добровольчих батальйонів у Тернопільській області. На даний час в області налічується близько 3200 демобілізованих. Планують, що до кінця поточного року їх кількість орієнтовно зросте до 5000. Незабаром розпочнеться прийом документів від усіх добровольців, які хочуть отримати статус учасника бойових дій. Основними і базовими є подання від керівників штабів, тобто від самих військових структур, у яких військовослужбовець стояв на обліку, а також подання від громадських організацій, через які вони йшли у добровольці. Водночас заступник голови Тернопільської ОДА Юрій Юрик підкреслює, що принципова позиція адміністрації в тому, щоб надавати необхідну допомогу бійцям АТО незалежно від офіційного статусу. Бюрократичні вимоги, за його словами, не повинні ставати на заваді реальній підтримці. Щоб у відносно короткий період часу отримати вичерпну інформацію про кількість добровольців на території Тернопільської області, обласна адміністрація закликає долучатися до цього абсолютно відкритого процесу представників усіх громадських організацій, а також засобів масової інформації.
Кожна гривня, виділена з бюджету, повинна бути використана ефективно. А якість виконання робіт на усіх без винятку об’єктах, де тривають реконструкція, ремонт чи будівництво, має бути максимально високою. На цьому наголошує заступник голови Тернопільської ОДА Ігор Вонс. За його словами, тільки виїжджаючи на місце, можна переконатися, в якому стані той чи інший заклад і як почуваються отримувачі послуг.
На даний час в Тернопільській області реалізовують 375 проектів, на які були виділені кошти з Державного фонду регіонального розвитку, а також за рахунок субвенції для громад та соціально-економічного розвитку територій. В обласній адміністрації практика робочих поїздок з кожним днем набирає обертів — важливо переконатися, що люди відчувають ті позитивні зміни, яких досягає Тернопільщина.
Вересень розпочався з історичної дати – 100-річчя боїв за гору Лисоня відзначали на всеукраїнському рівні. Пам’ять про Українських січових стрільців вшанували в експозиціях та фотовиставках. Нацбанк виготовив ювілейну монету, а “Укрпошта” – конверт та марку. Митці віддали шану своєю творчістю, повністю розмалювавши мілітарну каплицю. Радіолюбителі рознесли славу про звитяги українського війська у більш як 100 країн світу. Для юних патріотів організували таборування та вишколи. Видовищною була реконструкція бою. У рамках підготовки було впорядковано цвинтар полеглих січовиків. А мілітарний комплекс, центром якого став меморіал січовим стрільцям на горі Лисоня, вже привернув увагу мешканців сусідніх областей.
Територіальні громади Тернопільщини мали змогу у вересні перейняти польський досвід реформ місцевого самоврядування. Майданчиком для цього стала конференція “Шлях Республіки Польща до дієвого місцевого самоврядування”, що відбулася в Тернопільській ОДА. У форматі живого спілкування була нагода обговорити теми лідерства, управління людським ресурсом, ролі та завдань громад як структури місцевого самоврядування, порушували й теми освіти, культури тощо. Важливим стало те, що польські колеги ділилися саме практичним досвідом уже втілених проектів.
Окрім того, у вересні на Тернопільщині побував японський експерт з питань менеджменту, професор Шоджі Шіба. Він започаткував та впровадив низку проектів у різних країнах світу, допомагаючи трансформувати як окремо визначені сфери (США), так і цілі національних систем (Угорщина, Індія). Для України в умовах децентралізаціїо собливо актуальною була б допомога з підготовки лідерів державного управління та місцевого самоврядування, а також участь у програмах відродження сільськогосподарських територій. Шоджі Шіба зустрівся з керівництвом області, побував на місцевому молокозаводі, а також за його участю відбувся “круглий стіл” щодо набуття управлінських навиків для підприємців та держслужбовців.
На Тернопільщині спостерігається певне “потепління” щодо умов ведення бізнесу. З ініціативи голови Тернопільської ОДА Степана Барни вжито заходів щодо недопущення тиску на підприємців, які здійснюють свою діяльність у правовому полі. За січень-серпень 2016 року порівняно з таким же періодом минулого року вдвічі зменшилася кількість розпочатих кримінальних проваджень. Меншим став і податковий тиск — кількість розпочатих проваджень за ст. 212 ККУ зменшилася втричі.
Дохід від підприємницької діяльності складає 30% від загальної суми бюджету Тернопільської області. На сьогодні маємо 45 тисяч фізичних та 20 тисяч юридичних осіб-підприємців.
Голова Тернопільської ОДА Степан Барна наголошує на важливості того, щоб на території краю працювали потужні підприємства, адже це дозволило б забезпечити робочими місцями населення і наповнити бюджет. Тому з боку адміністрації завжди готові до діалогу та забезпечення спокійних умов ведення бізнесу.
На вул. Валовій у Тернополі встановили пам’ятник відомому археологу, краєзнавцю, історику та громадському діячеві Ігорю Гереті. Тепер він крокує бруківкою назустріч людям з традиційною сумкою через плече – для того, кому Ігор Герета доручав її нести, була велика честь. Тепер ця сумка стала своєрідним символом — кожен, хто її доторкнеться, отримає заряд мудрості, знань, наснаги до відкриттів та самовдосконалення. Автор такої оригінальної ідеї — скульптор, виходець з Тернополя Олесь Маляр. На засіданні художньої ради експерти обрали найкращу модель, яку також схвалила донька Ігоря Герети. Архітектор пам’ятника — голова правління Тернопільської обласної організації Національної спілки архітекторів України Олег Головчак. Найбільше Ігоря Герету згадують як дуже добру та водночас скромну людину, він був глибокою особистістю з надзвичайно високою працездатністю.
Джерело: НОВА Тернопільська газета
