Це історія про мрію. Про силу мрії, силу духу і силу дружби… Про хлопця на інвалідному візку, який мріє побачити гори, і про силу співчуття, яка здатна зрушити гори…
…Інколи ми просто не наважуємося подивитися в очі чужій біді зблизька. Боїмося, що не витримаємо цього погляду, не знайдемо потрібних слів, аби не образити своїм співчуттям людину, а морально підтримати її. Сили духу відомої тернопільської спортсменки, організаторки багатьох масових спортивних заходів у Тернополі (аби описати усі її досягнення та ініціативи, не те, що статті, — цілої газети не вистачить), майстра спорту міжнародного класу, чемпіонки світу з пауерліфтингу Лілії Проць вистачає на те, щоб підтримувати і допомагати іншим, щедро ділячись своєю незламністю і життєвою витримкою. Нещодавно Лілія Проць вирішила втілити в життя мрію тернопільського хлопця з інвалідністю: 14-річний Сергій понад усе хоче побувати на Говерлі, і вона вирішила його туди… винести!
— Понад місяць тому я познайомилася з Сергієм, який з народження прикутий до інвалідного візка, — розповідає Ліля Проць. — Почала із ним займатися, розписавши програму тренувань. Він активно займається плаванням, йому це цікаво і добре вдається. Сергій — дуже позитивний хлопець, він співає і грає на музичних інструментах, гарно декламує вірші… Якось я попросила його написати про свої мрії: він хоче взяти участь у Паралімпійських іграх та… підкорити Говерлу! Спочатку втілити цю мрію в життя мені здалося майже неможливим, проте згодом я згадала історію про двох друзів із Вінниці: торік хлопець виніс на своїй спині хворого на ДЦП товариша на найвищу гору України. Пригадую, як я, зворушена, дивилася цей сюжет по телебаченню… Тоді навіть не підозрювала, що за рік така ж «місія» чекатиме і на мене.
Аби не гаяти часу (у червні в Сергія день народження, і хотілося б зробити йому незабутній подарунок), я відразу взялася до роботи: розпланувала «інтенсив» з бігу та ходьби, відновила тренування у спортзалі… Зрозуміло, що в силу об’єктивних причин самотужки винести Сергія на гору-двохтисячник я не зможу, тому запропонувала друзям-ентузіастам підтримати мене у цій шаленій мрії. Вони згодилися! Пост Лілії Проць про мрію Сергія підкорити Говерлу у соцмережі Фейсбук буквально за лічені години «обріс» коментарями готових допомогти…
— Буквально за кілька днів наш проект, який ми назвали “Мрія на всіх”, згуртував довкола себе понад десяток однодумців, — розповідає жінка. —Допомогти нести Сергія на Говерлу зголосилися і хлопці, і дівчата, з Тернополя та з інших міст… Нині ми всі уже інтенсивно тренуємося, пропрацьовуємо маршрут, продумуємо логістику подорожі. Якщо знайдуться охочі долучитися до нас (телефонуйте Лілії Проць 0973127660), будемо раді: проект потребує чималих ресурсів та підтримки багатьох небайдужих. Зрештою, проект недаремно називається «Мрія на всіх»: дітей із такою ж, як у Сергія, проблемою, у Тернопільській області загалом понад три десятки, і якщо хтось із них також виявить бажання піднятися з нашою допомогою в гори, ми охоче допоможемо…
Звісно ж, про це ще рано говорити, але на пам’ять про наше унікальне сходження плануємо навіть зняти фільм: для таких, як Сергій, підйом на вершину — не просто рядова «атракція», а подія, яка додає життєвої снаги і вселяє віру в те, що будь-які перешкоди можна здолати, а випробування — пережити…
І найкраще підтвердження цьому — слова самого Сергія у Фейсбуці: «Ще буквально два місяці тому я ніколи б не подумав, що це все може бути реальністю, але відколи я знайомий з Лілією Проць, я для себе прийняв одне правило: нереальне цілком реально».
Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: Говерла, гори, Лілія Проць, люди з інвалідністю