15 лютого громадський рух «Чесно» у рамках всеукраїнської кампанії «Чесно. Фільтруй суд!» провів у Тернополі тренінг на тему «Судова реформа: як громадськості впливати на місцях». Під час зустрічі з тернополянами були презентовані результати аналізу суддів Апеляційного суду Тернопільської області за критеріями доброчесності. Так, 6 із 22 суддів виявилися недоброчесними (четверо мають непрозорі статки, двоє причетні до ухвалення сумнівних рішень). І це лише те, що є очевидним із офіційних документів, доступних широкому загалу. Не можемо стверджувати, що інші тернопільські судді ідеальні, просто на даний момент не зафіксовано порушень ними засад доброчесності. Власне, громадськість має допомагати виявляти такі факти. Інформація про суддів зібрана на сайті www.chesnosud.org.

— Раніше громадський рух «Чесно» опрацьовував інформацію про народних депутатів України, але в 2016-ому ми побачили, що ця програма вже достатньо реалізована, тому взялися за суди, — каже директор Центру демократії та верховенства права Тарас Шевченко. — Оскільки в прокуратурі на той час уже відбулися так звані «конкурси», пізно було фільтрувати прокурорів, а саме стартувала судова реформа, тож ми активно долучилися до аналізу діяльності суддів. Наше завдання — зібрати у профайли повну інформацію щодо кожного судді й таким чином привернути увагу громадськості та самих суддів до проблем, що існують в судовій системі. Профайли є джерелом інформації навіть для суддів Верховного Суду України: коли до них надходить касаційна скарга по тій чи іншій справі, вони можуть прочитати на нашому сайті про суддю першої чи другої інстанції, який виніс рішення.

— Судді звикли жити поза увагою громадськості, а кампанія «Чесно. Фільтруй суд!» виводить їх із тіні, — зазначила керівник відділу комунікації та адвокації Центру демократії та верховенства права Лілія Дроздик. — Після Революції Гідності люди почали задумуватися: хто ці судді, чи виносять вони справедливі рішення, чи їхні будинки та автомобілі придбані за зарплату?.. Через корумпованість досі залишається низький рівень довіри до судової системи.

Шестеро суддів Апеляційного суду Тернопільської області не пройшли «фільтр» громадського руху «Чесно».

Суддю Людмилу Галіян запідозрили у непрозорості статків. Із посиланням на веб-сайт “Prosud” відомо, що у власності судді Галіян та її чоловіка  (колишнього судді Апеляційного суду Тернопільської області Ігоря Козака) є будинок площею 166,4 кв.м у селі Татарів за 13 км від гірськолижного курорту «Буковель» (будинок є функціонуючим готелем, однак жодного доходу від цієї діяльності в деклараціях судді нема). До речі, згідно з декларацією родинних зв’язків судді, син її чоловіка Володимир Козак працює помічником судді в Тернопільському міськрайонному суді, а невістка Ірина Козак — помічником судді в Тернопільському окружному адміністративному суді.

Суддя Олександр Костів у декларації за 2015 рік вказав про право користування квартирою площею 65,20 кв.м (дата набуття прав — 05.10.2006 рік), а також про право спільної власності на цю квартиру (20%), яке має його дружина з 1996 року, проте цієї інформації немає в деклараціях за 2013 та 2014 роки. Дружина судді Ліля Костів працює суддею Лановецького районного суду.

Суддя Галина Коструба не декларує житло, в якому мешкає. У деклараціях судді за 2013, 2014, 2015 та 2016 роки відсутні відомості про наявність у судді чи її родини права власності чи права користування на нерухоме майно, в якому можна постійно проживати. Законодавство зобов’язує декларувати об’єкти нерухомості, що належать судді та членам його сім’ї на праві приватної власності або є у них в оренді чи на іншому праві користування.

Згідно з декларацією родинних зв’язків, племінник згаданої судді Георгій Бондаренко — помічник судді Апеляційного суду Тернопільської області, дружина племінника Зоряна Бондаренко — головний спеціаліст відділу документозабезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду.

Суддя Василь Сарновський вказав неповну інформацію про свої статки. У деклараціях судді за 2013 та 2014 роки відсутні відомості про наявність у нього чи його родини права власності чи права користування на нерухоме майно, в якому можна постійно проживати. Суддя мав би задекларувати житло, в якому він проживає (користується) на будь-яких підставах. Та вже у декларації Василя Сарновського за 2015 рік з’явилися дані, що у його власності з 1993 року перебуває 25% квартири загальною площею 35 кв.м.

Суддя Ірина Лекан у складі колегії суддів винесла постанову про скасування обвинувального вироку Тернопільського міськрайонного суду, яким було засуджено до 14 та 15 років позбавлення волі тернополян братів Лужецьких, обвинувачених у державній зраді. Лужецькі були затримані співробітниками СБУ в Тернополі в 2014 році. За даними слідства, вони займались інформаційною підтримкою терористичних організацій на Сході України, а також вербували мешканців Тернопільщини. У грудні 2017-го Лужецьких було передано представникам Російської Федерації та терористичним угрупованням на території Луганської та Донецької областей у рамках обміну полоненими.

Суддя Ігор Ваврів у 2007 році в складі колегії виніс обвинувальний вирок Івану Нечипоруку з Хмельницького, обвинуваченого в умисному вбивстві місцевої бізнесменки. Нечипорука було засуджено на 15 років позбавлення волі. Дане рішення стало предметом розгляду Європейським судом з прав людини, який визнав необґрунтованість зазначеного судового рішення. Ухвалою Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя встановлено, що дії судді Вавріва зашкодили авторитету судової влади, а у діях судді наявні ознаки істотного дисциплінарного проступку. Проте у порушенні дисциплінарної справи стосовно судді Вавріва було відмовлено у зв’язку з закінченням терміну притягнення до дисциплінарної відповідальності. Згідно з декларацією родинних зв’язків, донька судді Марта працює помічником судді в Господарському суді Тернопільської області, а співмешканка Ірина Ломага — помічник судді в Тернопільському міськрайонному суді.