Це невеличке містечко на березі Середземного моря стало їхнім домом і дало можливість заробити кошти на власне помешкання у Тернополі. Наприкінці минулого року Світлана та Петро приїхали додому, аби навідати своїх рідних.
«Поїздка за кордон допомогла мені вивчити італійську мову, побачити іншу культуру, людей, ознайомитися з ментальністю італійців, – каже 24-річна Світлана. – А ще поїздка стала для мене певним випробуванням як фізичним, так і моральним, і це був корисний досвід. Звичайно, по-різному бувало, але головне – це підтримка, а вона у мене була». Про те, чим вразило невеличке містечко Мондрагоне, про стиль життя та про роботу в італійців Світлана розповідає «НОВІЙ…»
Про мову
– Це була перша проблема, з якою ми зіткнулися, адже без знання мови важко влаштуватися на роботу. Петро відвідував мовні курси, а я за різними курсами й програмами вивчала італійську вдома. Десь через місяць могли вже спілкуватися по роботі, а далі було легше.
Про роботу
– У Мондрагоне спеціалізуються на вирощуванні стручкової квасолі та броколеті – зелені, яку використовують до салатів, а також тушкують. Італійці дуже дорожать землею, а тому намагаються кожен сантиметр чимсь засадити або засіяти. Так, між персиковими деревами може бути посаджена квасоля чи броколі на зиму, а між квасолею – ще й кабачки. Працювати потрібно обачно, щоб нічого не пошкодити. Один із наших роботодавців за оренду шести соток землі платить тисячу євро за рік. Садить переважно квасолю. Кілограм квасолі там коштує 3-3,5 євро, недорого, але йому вигідно. А загалом в Італії вирощують практично все залежно від пори року – редиску, квасолю, броколі, кабачки, помідори…
Про погоду
– За час нашого перебування в Мондрагоне снігу не було, заморозки бували. Взимку там переважно нульова температура, влітку – в середньому плюс 35 градусів. Залежно від пори року бувають буревії, град, зливи… Одного разу навесні випав дуже сильний град, побив плоди фруктових дерев. Тоді власники полів втратили чимало. Коли дме сильний вітер, то прибережну частину містечка засипає піском. Місцеві бояться вітрів, бо вони часто руйнують теплиці. Металеві каркаси, з яких виготовлені теплиці, достатньо міцні, але вітер їх так покрутить, що важко повірити, що таке взагалі можливо. А одного разу орендаторові вітер покрутив усі 24 теплиці. Гірше, коли під час такої негоди у теплицях щось посаджено, бо тоді можна втратити ще й урожай…
Про супермаркети
– Асортимент товарів у супермаркетах бідний. З одного боку, ніби на прилавках все є, а з іншого – порожньо, бо дуже обмежений вибір. Якщо точніше, то є багато видів різних продуктів, тільки всі вони на один смак.
Про ціни
– Ціни різні. Залежно від того, що купуєш. Наприклад, буханець сірого хліба коштує трохи більше одного євро. Власне, там лише один вид хліба – сірий, печений на дровах, але дуже смачний. Кілограм фаршу можна купити за три євро, якщо купувати в м’ясній крамниці, кілограм свинини коштує п’ять євро, курятини – вісім-дев’ять євро. Фрукти й овочі є в необмеженій кількості і дуже дешеві.
Про їжу
– З їжі в італійців на першому місці макарони, а далі – піца. Дуже люблять й морепродукти, але це вже більше як делікатес, бо коштують вони дорого. Крім вина, п’ють ще й багато кави, особливо вранці й переважно в барах, які там на кожному кроці. Горнятко кави коштує в середньому один євро.
Про зручності
– У Мондрагоне проблеми з газом. Великі міста, звичайно, газифіковані, там є газ, щоб приготувати їжу, і навіть індивідуальне опалення. Ми, щоб приготувати поїсти й опалити кімнату, в якій мешкали, купували газові балони. Найбільший балон коштує 20 євро. Для приготування їжі на чотирьох осіб його вистачає на три місяці. Щоб опалити кімнату, ми заправляли також балон на 20 євро, і його вистачало майже на два зимові місяці. За кімнату в місяць платили 130 євро за двох.
Про медицину
– Якщо вам знадобилася медична допомога, то у біді вас не залишать і нададуть її безкоштовно, як і всі необхідні ліки, – це у державних клініках. У приватних клініках усе дуже дорого, навіть за консультацію потрібно платити. Дорогі й приватні стоматологічні кабінети.
Про відпочинок
– Місцевий священик із церковною громадою часто організовують поїздки до великих італійських міст та екскурсії по визначних місцях, тому у вихідні завжди є можливість подорожувати. Крім того, можна поєднувати працю й відпочинок, адже Мондрагоне омивається Середземним морем. А ще майже з будь-якої точки містечка чудово видно розташований на вершині гори старовинний напівзруйнований «Замок Дракона», від якого, власне, й походить назва містечка.
Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: Італія, за кордон, заробітки, тернополянка