Невелика Швеція нечасто потрапляє у топ світових новин. Однак події останніх місяців змусили увесь світ говорити про цю скандинавську країну. Шведський карантин (чи то пак — не-карантин) обговорювали усі — хтось ставив прагматичних шведів у приклад, а хтось «пророкував» їм ледь не апокаліпсис. То як там — насправді — у Швеції? Як у Швеції – і живеться, і карантиниться, знає нинішній співрозмовник «НОВОЇ…» пан Тарас, який уже багато років їздить працювати у «країну вікінгів».
«Шведи карантину не відчули, але розкуповували продукти і маски»
— 27 березня я вилетів зі Швеції — це був, фактично, останній рейс, який забирав наших співвітчизників додому, — розповідає чоловік. — Пробув у Стокгольмі понад три місяці і планово зібрався повертатися додому, так що не можу сказати, що то мене коронавірус з країни вигнав… (Сміється, — авт.) Зрештою, у Швеції через те, що не було карантину, змін відбулося небагато. Точніше, карантин був, але такий помірний, що більшість місцевих мешканців його просто… не відчули! Так, тамтешній уряд радив не виходити з дому без крайньої потреби, не збиратися в людних місцях тощо — але не впроваджував примусових заходів. Єдиним офіційним обмеженням стала заборона натовпів більше 50 осіб. Громадський транспорт працював у звичайному режимі, дитячі садки та школи не зачиняли. Працювали ресторани, кафе, бари, хіба що деякі змінили графік роботи. Магазини теж усі працювали, проте усюди з’явилися ємності з антисептиком для дезінфекції рук. Єдине, що було не як завжди — з’явилася так звана «продуктова паніка», у магазинах розхапували товари з полиць, але наступного ж дня їх запаси поповнювали… До слова, у масці впродовж майже усього березня на вулицях Стокгольма бачив хіба що кількох людей, але, що цікаво, коли я, збираючись повертатися додому, хотів купити собі маску то… просто-напросто не знайшов її ніде у продажу! Ні в аптеках, ні у будівельних магазинах не було… Знайомі, які залишилися там, розповідають, що і нині, незважаючи на те, що і хворих на коронавірус, і померлих від нього у Швеції уже доволі багато (на даний момент, Швеція має найбільшу кількість заражених і мертвих серед країн Скандинавії: кількість випадків зараження коронавірусом у Швеції досягла щонайменше 23918. При цьому 2941 людина померла, згідно з останніми даними міністерства охорони здоров’я країни, — авт.), карантин не став жорсткішим. Чи мудро роблять шведи? Ну, я не медик, я не можу про таке судити — поживемо, побачимо…
Я спеціаліст зі встановлення сантехніки та опалення — інсталятор, у Швеції працівники такого профілю потрібні, адже там ведеться багато будівництв. До Швеції сезонно (зазвичай узимку, коли в Тернополі з роботою «штиль») їжджу уже більше семи років, тому вже добре вивчив цю країну… Рівень життя там надзвичайно високий, це видно у всьому.
Сам Стокгольм — трошки похмуре, але дуже красиве місто, хоча я не завжди за роботою мав можливість порозглядати його принади… (Сміється, — авт.) Клімат у Швеції суворий, як норов вікінгів, але навесні, коли зацвітає сакура, місто просто оживає… А ще хоч Балтійське море вважається доволі холодним і купатися там мало хто наважується, у Стокгольмі багато де облаштовані дуже хороші пляжі — чистесенькі, з дрібним білим піском, тож там можна чудово відпочити. До речі, набережна там не проста, а з елементами дикої природи — біля неї живуть лебеді та навіть бобри, а у воді водиться лосось. А десь за містом вулицею можуть вільно ходити, наприклад, козулі і анітрохи не бояться людей — знають, що їм тут нічого не загрожує.
Турбота про природу, про екологію в країні «зашкалює»! Більшість автівок — електрокари і навіть міські маршрутки — електробуси. Зрештою, багато людей на роботу їздять велосипедами, причому навіть взимку — це і здорово, і екологічно. Узагалі, здоровий спосіб життя тут не «понти» чи «мода», а норма — шведи бігають, їздять містом на нардах, займаються у спортзалі. І, скажу вам, на вигляд вони таки справжні вікінги! (Сміється, — авт.) А ще приємно вразило те, скільки там різноманітних пристосувань, аби у транспорті, на вулицях та у різних закладах комфортно почували себе люди з інвалідністю!
Будинки у Швеції будують за енергозберігальними технологіями, аби споживали удвічі менше енергії, ніж звичайні. Багато де є сонячні батареї, вітрові електростанції. Навіть до сміття у Швеції ставляться вкрай дбайливо: жителі сортують його, відокремлюють залишки їжі, горючі відходи тощо. Потім складають все в різні пакети, які муніципалітет видає безкоштовно, і викидають їх у сміттєпроводи біля будинку. Тільки один відсоток сміття потрапляє на звалища, решта переробляється.
Шведи непогано заробляють, проте і витрачають чимало
— Шведська мова дуже складна, — каже пан Тарас. – Я по роботі вивчив необхідну лексику, десь на заправці чи в магазині також дам собі раду, а от живу бесіду довго підтримувати не зможу… (Сміється, — авт.) Зрештою, зі шведами нечасто стикаюся – там працює багато наших земляків, багато є з Тернопілля, Львівщини, Івано-Франківщини…
Шведи непогано заробляють, проте і витрачають чимало. Чимало грошей іде на податки, страхівки, навіть дороги і парковки – там усе платне. Безкоштовних паркувань у Стокгольмі майже немає, хочеш десь «приткнути» машину — плати, а не встигнеш чи забудеш оплатити – штраф, причому немалий, від чотирьохсот до півтори тисячі крон, тобто від 40 і до 150 євро. Я якось через власну неуважність – неправильно оплатив парковку — «влетів» аж на 140 євро!.. (Сміється, — авт.) Зате харчі там відносно недорогі: велика упаковка тостерного хліба коштує 22 крони – два євро. М’ясо – я собі часто варив борщі та супи – неповний кілограм коштує десь 5 євро. Але воно там не таке, як у нас, на смак «штучне»… Зрештою, мабуть, мені просто більше «смакує» життя в Україні, у рідному Тернополі — хоч мав нагоду переїхати до Швеції разом з сім’єю на постійно, все ж вирішив, що Батьківщина мені миліша…
Джерело: НОВА Тернопільська газета