Поховання було здійснене у період культури кулястих амфор. Тракторист Олег Когут відчув, що колесо провалилося, глянув — не повірив очам: під ґрунтом була кам’яна скриня з останками людей. Зателефонував до керівника господарства, а той — до голови громади і в поліцію. Правоохоронці виїхали на місце знахідки, зрозуміли, що це давнє поховання, тож повідомили місцевому історику, археологу, спелеологу, досліднику старожитностей, фортифікацій та топоніміки краю Володимиру Добрянському.

— Тракторист побачив пустотілу камеру, кістки. На місце виїжджав експерт з поліції, визначив, що акту злочину нема. Кістки думали перепоховати на сільському цвинтарі. На цьому би все закінчилося, але до мене звернувся за консультацією поліцейський Іван Стрільчук, який закінчив історичний факультет Чернівецького університету, — розповідає пан Володимир. — Оскільки на території села Білий Потік у 1925 році польський археолог Юзеф Костржевський проводив дослідження старожитностей доби пізньої бронзи, зокрема могильника комарівської культури, і вивів окрему групу — білопотоцький варіант комарівської культури. Власне, я припустив, що, можливо, це теж поховання того періоду. Повідомив про знайдений саркофаг директорку Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини Марину Ягодинську. Ми виїхали на місце і визначили, що це справді давнє поховання.

Минулого тижня на місці знахідки провели археологічні розкопки. Роботи проведені під керівництвом Марини Ягодинської за участі наукових співробітників центру та археологів Василя Ільчишина і Василя Ковбаси. Долучився до розкопок і Володимир Добрянський. Знайдені кістяки передадуть на опрацювання у відділ біоархеології Інституту археології НАН України в м. Київ. Артефакти поповнять фонди Національного заповідника «Замки Тернопілля».

— За керамічним матеріалом ми визначили, що це скринькове поховання, яке належить не до комарівської культури, а ще ранішого часу — культури кулястих амфор, яка датується ІІІ тисячоліттям до нашої ери, — зазначає пан Володимир. — Під час археологічних досліджень було виявлено три кістяки людини, дві крем’яних сокири, долото, два крем’яні ножі, вісім посудин, дві пряжки, амулет з ікла кабана, а також супроводжуючий матеріал для покійника — голова молодої свині. Скриня зроблена із каменю пісковика червоного кольору, майстерно припасовані кам’яні блоки — всередину не потрапляв ґрунт. Це родинний гробівець. Фахівці встановлять стать і вік похованих осіб, на що вони хворіли, причину смерті. Кожна археологічна знахідка цінна, бо вона свідчить про те, як жили давні цивілізації. На території колишнього Чортківського району раніше вже були виявлені старожитності культури кулястих амфор. Так, у 1877-ому в селі Великі Чорнокінці професор Краківської академії наук Адам Кіркор виявив поховання того періоду, в 1912-ому археологи дослідили поховання в Улашківцях, у 1928-ому — у Звинячі, а в 1965-ому — поблизу Ягільниці.